1.Расскажи о деятельности А. Букейханова (семья, образование ,политические программы, творчество) – 12-15 предложений 2. Расскажи о деятельности А. Байтурсынова (семья, образование ,политические программы, творчество) 12-15 предложений
Роль Бісмарка для Німеччини важко переоцінити. Він зробив так, що наприкінці 19-го століття постала Німецька Імперія. Він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши медичне та пенсійне страхування.Подолання німецької роздробленості на малі держави, що тривала століттями, приписують саме політиці Отто фон Бісмарка. Але перший німецький канцлер запам'ятався не лише цим. Своєю політикою він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши, наприклад, медичне та пенсійне страхування. Нарешті, він збагатив світ фразами, що стали крилатими:
"Найбільше брешуть перед виборами, на війні й після полювання".
"Чим менше люди знають, як робляться закони і ковбаса, тим краще вони сплять".
"Політика - це мистецтво можливого".
Отто Едуард Леопольд граф (пізніше князь і герцог) фон Бісмарк народився 1 квітня 1815 року в Шенгаузені, на північ від Магдебурга, в старовинній дворянській родині. Вивчав право в Геттінгені й Берліні, був депутатом ландтагу, послом у Росії та Франції. 1862 року прусський король Вільгельм Перший призначив Бісмарка прем’єр-міністром. На цій посаді він досяг найбільшого успіху в своєму житті – об’єднання німецьких земель в одну національну державу. Під проводом Пруссії.Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, "сильної руки". Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а "залізо й кров". За це його в народі називали "залізним канцлером".
Намагаючись розширити території Пруссії на північ, Бісмарк пішов на збройний конфлікт з союзником Австрією. З липня 1866 року стало днем однієї з найбільш кривавих битв ХІХ століття. Біля містечка Садова (Кеніггрец) в сучасній Чехії зійшлися армія Пруссії з одного боку, і армії Саксонії та Австрії - з іншого. Пруссія перемогла. Історик Франк-Лотар Кролль:
"Після битви 1866 року стало ясно, що Німеччина і Австрія підуть різними шляхами. Для тих часів це революційна подія. Австрія сотні років була частиною Німеччини. Тепер було вирішено, що Німецька імперія буде заснована без Австрії і що їхні шляхи розходяться".
Своїм головним завданням Бісмарк бачив внутрішнє посилення імперії та пошук союзників за її межами. Революційними вважаються його реформи в соціальній сфері. Саме Бісмарку німці сьогодні завдячують тим, що мають медичне страхування, страхування на випадок інвалідності та нещасного випадку на роботі, пенсійне страхування. Хоча Бісмарк запровадив ці речі не тому, що любив робітників. Він був монархістом, консерватором і захисником інтересів дворянства. Соціальні реформи мали на меті послабити німецьких соціал-демократів, які тоді набирали сили. Це протистояння Бісмарк програв, лівий рух у Німеччині зберігся.
У зовнішній політиці Бісмарк намагався уникнути нових воєн, уклавши союзницькі договори з Росією та Австро-Угорщиною. Він говорив про мир, але не був пацифістом. Бісмарк сприймав політику як війну всіх проти всіх і намагався залучити найбільше союзників.
Наприкінці 80-років ХІХ століття німецьким кайзером став Вільгельм Другий. У нього були свої уявлення про те, як треба керувати імперією і невдовзі новий монарх відправив Бісмарка у відставку. Як згадував про ті часи колишній лікар і секретар Бісмарка Рудольф Хрізандер:
"Його не просто звільнили, а він потрапив у немилість. Ніхто його не підтримав у протистоянні з кайзером. Бісмарк говорив, що «кайзер зажене гарного німецького коня в бруд». Так і сталося. Мене часто викликали до нього вночі й він був у сльозах. Він бачив майбутнє Німеччини".
Після відставки 1890 року Бісмарк жив у своєму маєтку Фрідріхсру неподалік Гамбурга. Він помер 30 липня 1898 року.
Уроженец Коломны Пётр Михайлович Кислов в Великой Отечественной войне участвовал с февраля 1942 года. Особенно отличился при форсировании Днепра в Гомельской области.
Заместитель командира батальона по политической части старший лейтенант П.М.Кислов под жестоким огнём фашистов первым с группой бойцов переправился на правый берег реки. Солдаты ворвались в окопы гитлеровцев, и завязалась рукопашная схватка. Гитлеровцы не выдержали натиска штурмовавших, обратились в бегство.
Кислов мгновенно оценил обстановку: медлить нельзя, необходимо развить успех. Нужно личным примером увлечь воинов. Выпрыгнул из окопа и повёл за собой солдат. Вскоре вся первая линия немецких траншей была захвачена.
Поставленная перед штурмующей группой задача выполнена: плацдарм захвачен.
П.М.Кислову было присвоено звание Героя Советского Союза
Александр Спиридонович Маслов
Александр Спиридонович Маслов (Приложение 1) родился 22 ноября 1907 г. в семье Спиридона Федоровича и Марии Ивановны Масловых в селе Андреевское Коломенского уезда. В 1926 г. окончил школу крестьянской молодежи в местечке Аннино. После окончания в Москве курсов киномехаников три года работал киномехаником в Коломне при отделе народного образования.
В октябре 1929 г. был призван в армию Коломенским военкоматом. Служил в 10-м Туркестанском стрелковом полку в Ленинграде. Затем там же полтора года учился в военно-теоретической школе лётчиков. Окончил 2–ю военную школу лётчиков в Борисоглебске, курсы командиров кораблей в Ейске [5, с. 130]. В Аттестации на командира отряда 4-й авиаэскадрильи про А.С. Маслова говориться волевой командир, пользуется авторитетом, энергичен, требователен к себе и к подчиненным. Умеет организовать работу, расставить силы, личным показом передает опыт подчиненным. Является хорошим летчиком. Летает в любых условиях дня и ночи на самолете ТБ-3 с правого и левого сидения… Физически развит хорошо, здоров. В полетах вынослив…Критику воспринимает и на все указания реагирует – работе исправляет. Личный состав отряда сколочен, работает дружно. Отряд подготовлен хорошо…» [12].
Год служил старшим лётчиком в 16-й тяжелобомбардировочной эскадрилье в Ржеве. С февраля 1935 г. проходил службу в 21-й авиабригаде в Ростове-на-Дону, с ноября 1940 г. – в 3-м дальнебомбардировочном корпусе. С мая 1941 г. – командир 3-й эскадрильи 207-го дальнебомбардировочного авиаполка [5, с. 130].
К началу Великой Отечественной войны А.С. Маслов был уже опытным летчиком. В 1939 году ему было присвоено очередное воинское звание – капитан. Служил он тогда в должности командира третьей эскадрильи 207-го Дальнебомбардировочного авиационного полка 42-й авиадивизии дальнего действия Западного особого военного округа. Был женат, имел дочку [12].
26 июня в 8 часов 30 минут первым на выполнение боевого здания вылетело звено из трёх самолётов под командованием А.С. Маслова. Увидев на шоссе, ведущем к Минску, скопление вражеской техники, командир на бреющем пролетел над колонной, сбросил бомбы, ударил из пулемётов. При выходе из боя самолёт был подожжён. Отвернуть и падать на лес? Лишь секунды оставались у экипажа на принятие решения. Чтобы нанести урон врагу, экипаж пошёл на самопожертвование. Маслов развернул самолёт и направил горящий бомбардировщик на зенитную батарею фашистов... [5, c. 131].
После войны подвиг Александра Спиридоновича был забыт. Считалось, что первый огненный таран был совершен экипажем Н.Ф. Гастелло. Благодаря неравнодушным людям истина была установлена. А.С. Маслову и всем членам его экипажа было присвоено звание Героя Российской Федерации (2.05.1996 г.) [5, c. 131].
Александр Спиридонович Маслов наш земляк, совершивший великий подвиг самопожертвования. Благодаря таким людям Победа в Великой Отечественной войне стала возможной. Память о нем увековечена: в названии Проводниковской Средней общеобразовательной школы имени героя Российской Федерации А.С. Маслова, слева от входа в школу расположен памятник Герою Российской Федерации А.С. Маслову, на въезде в с. Андреевское установлен памятный знак Герою России А.С. Маслову, в Коломне его именем названа улица в Городищах.
Роль Бісмарка для Німеччини важко переоцінити. Він зробив так, що наприкінці 19-го століття постала Німецька Імперія. Він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши медичне та пенсійне страхування.Подолання німецької роздробленості на малі держави, що тривала століттями, приписують саме політиці Отто фон Бісмарка. Але перший німецький канцлер запам'ятався не лише цим. Своєю політикою він заклав підвалини соціальної держави, запровадивши, наприклад, медичне та пенсійне страхування. Нарешті, він збагатив світ фразами, що стали крилатими:
"Найбільше брешуть перед виборами, на війні й після полювання".
"Чим менше люди знають, як робляться закони і ковбаса, тим краще вони сплять".
"Політика - це мистецтво можливого".
Отто Едуард Леопольд граф (пізніше князь і герцог) фон Бісмарк народився 1 квітня 1815 року в Шенгаузені, на північ від Магдебурга, в старовинній дворянській родині. Вивчав право в Геттінгені й Берліні, був депутатом ландтагу, послом у Росії та Франції. 1862 року прусський король Вільгельм Перший призначив Бісмарка прем’єр-міністром. На цій посаді він досяг найбільшого успіху в своєму житті – об’єднання німецьких земель в одну національну державу. Під проводом Пруссії.Бісмарк був прихильником, як би сьогодні сказали, "сильної руки". Він говорив, що проблеми того часу (об’єднання Німеччини) вирішать не промови політиків чи парламентські більшості, а "залізо й кров". За це його в народі називали "залізним канцлером".
Намагаючись розширити території Пруссії на північ, Бісмарк пішов на збройний конфлікт з союзником Австрією. З липня 1866 року стало днем однієї з найбільш кривавих битв ХІХ століття. Біля містечка Садова (Кеніггрец) в сучасній Чехії зійшлися армія Пруссії з одного боку, і армії Саксонії та Австрії - з іншого. Пруссія перемогла. Історик Франк-Лотар Кролль:
"Після битви 1866 року стало ясно, що Німеччина і Австрія підуть різними шляхами. Для тих часів це революційна подія. Австрія сотні років була частиною Німеччини. Тепер було вирішено, що Німецька імперія буде заснована без Австрії і що їхні шляхи розходяться".
Своїм головним завданням Бісмарк бачив внутрішнє посилення імперії та пошук союзників за її межами. Революційними вважаються його реформи в соціальній сфері. Саме Бісмарку німці сьогодні завдячують тим, що мають медичне страхування, страхування на випадок інвалідності та нещасного випадку на роботі, пенсійне страхування. Хоча Бісмарк запровадив ці речі не тому, що любив робітників. Він був монархістом, консерватором і захисником інтересів дворянства. Соціальні реформи мали на меті послабити німецьких соціал-демократів, які тоді набирали сили. Це протистояння Бісмарк програв, лівий рух у Німеччині зберігся.
У зовнішній політиці Бісмарк намагався уникнути нових воєн, уклавши союзницькі договори з Росією та Австро-Угорщиною. Він говорив про мир, але не був пацифістом. Бісмарк сприймав політику як війну всіх проти всіх і намагався залучити найбільше союзників.
Наприкінці 80-років ХІХ століття німецьким кайзером став Вільгельм Другий. У нього були свої уявлення про те, як треба керувати імперією і невдовзі новий монарх відправив Бісмарка у відставку. Як згадував про ті часи колишній лікар і секретар Бісмарка Рудольф Хрізандер:
"Його не просто звільнили, а він потрапив у немилість. Ніхто його не підтримав у протистоянні з кайзером. Бісмарк говорив, що «кайзер зажене гарного німецького коня в бруд». Так і сталося. Мене часто викликали до нього вночі й він був у сльозах. Він бачив майбутнє Німеччини".
Після відставки 1890 року Бісмарк жив у своєму маєтку Фрідріхсру неподалік Гамбурга. Він помер 30 липня 1898 року.
Объяснение:
Портрет першого канцлера.
Объяснение:
Уроженец Коломны Пётр Михайлович Кислов в Великой Отечественной войне участвовал с февраля 1942 года. Особенно отличился при форсировании Днепра в Гомельской области.
Заместитель командира батальона по политической части старший лейтенант П.М.Кислов под жестоким огнём фашистов первым с группой бойцов переправился на правый берег реки. Солдаты ворвались в окопы гитлеровцев, и завязалась рукопашная схватка. Гитлеровцы не выдержали натиска штурмовавших, обратились в бегство.
Кислов мгновенно оценил обстановку: медлить нельзя, необходимо развить успех. Нужно личным примером увлечь воинов. Выпрыгнул из окопа и повёл за собой солдат. Вскоре вся первая линия немецких траншей была захвачена.
Поставленная перед штурмующей группой задача выполнена: плацдарм захвачен.
П.М.Кислову было присвоено звание Героя Советского Союза
Александр Спиридонович Маслов
Александр Спиридонович Маслов (Приложение 1) родился 22 ноября 1907 г. в семье Спиридона Федоровича и Марии Ивановны Масловых в селе Андреевское Коломенского уезда. В 1926 г. окончил школу крестьянской молодежи в местечке Аннино. После окончания в Москве курсов киномехаников три года работал киномехаником в Коломне при отделе народного образования.
В октябре 1929 г. был призван в армию Коломенским военкоматом. Служил в 10-м Туркестанском стрелковом полку в Ленинграде. Затем там же полтора года учился в военно-теоретической школе лётчиков. Окончил 2–ю военную школу лётчиков в Борисоглебске, курсы командиров кораблей в Ейске [5, с. 130]. В Аттестации на командира отряда 4-й авиаэскадрильи про А.С. Маслова говориться волевой командир, пользуется авторитетом, энергичен, требователен к себе и к подчиненным. Умеет организовать работу, расставить силы, личным показом передает опыт подчиненным. Является хорошим летчиком. Летает в любых условиях дня и ночи на самолете ТБ-3 с правого и левого сидения… Физически развит хорошо, здоров. В полетах вынослив…Критику воспринимает и на все указания реагирует – работе исправляет. Личный состав отряда сколочен, работает дружно. Отряд подготовлен хорошо…» [12].
Год служил старшим лётчиком в 16-й тяжелобомбардировочной эскадрилье в Ржеве. С февраля 1935 г. проходил службу в 21-й авиабригаде в Ростове-на-Дону, с ноября 1940 г. – в 3-м дальнебомбардировочном корпусе. С мая 1941 г. – командир 3-й эскадрильи 207-го дальнебомбардировочного авиаполка [5, с. 130].
К началу Великой Отечественной войны А.С. Маслов был уже опытным летчиком. В 1939 году ему было присвоено очередное воинское звание – капитан. Служил он тогда в должности командира третьей эскадрильи 207-го Дальнебомбардировочного авиационного полка 42-й авиадивизии дальнего действия Западного особого военного округа. Был женат, имел дочку [12].
26 июня в 8 часов 30 минут первым на выполнение боевого здания вылетело звено из трёх самолётов под командованием А.С. Маслова. Увидев на шоссе, ведущем к Минску, скопление вражеской техники, командир на бреющем пролетел над колонной, сбросил бомбы, ударил из пулемётов. При выходе из боя самолёт был подожжён. Отвернуть и падать на лес? Лишь секунды оставались у экипажа на принятие решения. Чтобы нанести урон врагу, экипаж пошёл на самопожертвование. Маслов развернул самолёт и направил горящий бомбардировщик на зенитную батарею фашистов... [5, c. 131].
После войны подвиг Александра Спиридоновича был забыт. Считалось, что первый огненный таран был совершен экипажем Н.Ф. Гастелло. Благодаря неравнодушным людям истина была установлена. А.С. Маслову и всем членам его экипажа было присвоено звание Героя Российской Федерации (2.05.1996 г.) [5, c. 131].
Александр Спиридонович Маслов наш земляк, совершивший великий подвиг самопожертвования. Благодаря таким людям Победа в Великой Отечественной войне стала возможной. Память о нем увековечена: в названии Проводниковской Средней общеобразовательной школы имени героя Российской Федерации А.С. Маслова, слева от входа в школу расположен памятник Герою Российской Федерации А.С. Маслову, на въезде в с. Андреевское установлен памятный знак Герою России А.С. Маслову, в Коломне его именем названа улица в Городищах.