1. Реформи Солана:
а) територіальна реформа, судова реформа, реформа органів управління;
б) сісахвія, соціальна реформа, реформа органів управління;
в) остракізм, територіальна реформа, сісахвія;
г) фінансова реформа, остракізм, сісахвія.
2. Сісахвія здійснена Солоном означала:
а) зміну соціальної структури населення;
б) реформу боргового рабства;
в) введення нової адміністративно-територіальної системи;
г) реформу органів влади.
3. Згідно законів Ману, розмір відсотків по займу залежав від:
а) належності до визначеної варни;
б) мети займу та його забезпечення;
в) розміру та строку займу;
г) взаємовідносин боржника та кредитора
4. Смертна кара за законами Ману не могла застосовуватися в якості міри покарання до:
а) жінок;
б) людей похилого віку;
в) царських слуг;
г) брахманів.
5. Для періоду принципату характерно:
а) становлення абсолютної монархії;
б) посилення ролі сенату в порівнянні з іншими органами державної влади;
в) зосередження всієї повноти влади в державі в одних руках при збереженні республіканських інститутів;
г) оформлення двох центрів політичної влади – сенату та імператора.
6. Сервітути в Римському праві означали:
а) різновид земель власності;
б) форму залога;
в) боргове зобов’язання
г) форму обмеження права власності.
7. „Вардум” в Стародавньому Вавилоні – це:
а) суддя;
б) торговець;
в) воїн;
г)раб.

8. В Стародавньому Вавилоні шлюб вважався дійсним:
а) після отримання згоди батьків нареченої;
б) після внесення викупної плати;
в) після здійснення релігійного обряду;
г) при наявності письмової угоди.

Наслідки промислової революції

У результаті революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, що розпочалася пізніше, сприяла, у свою чергу, формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.

Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства: старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам.

Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло, тому з появою з суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, спричинена конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого робітника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, оскільки вони вважали їх винними у погіршенні умов праці, скороченні працюючих і заробітної плати. «Борців з машинами» назвали луддитами.

У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані робітники, що свідчило про формування в Англії індустріального суспільства. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі і поступово зникали.

Объяснение:

якось так)

Наслідки промислової революції

У результаті революції сформувався політичний устрій нової Англії. Промислова революція, що розпочалася пізніше, сприяла, у свою чергу, формуванню нової економіки й суспільної структури. В економіці головну роль почала відігравати фабрично-заводська промисловість. Продукція, що виготовлялася на фабриках і заводах, завдяки використанню машин стала дешевою, що спричинило поступове витіснення з ринку виробів ремісників і мануфактур. Мінявся й характер англійської торгівлі: до країни завозили дедалі більше необхідної сировини, а за межі Англії вивозили дешеві фабричні товари.

Величезні зміни відбулись у соціальній структурі суспільства: старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам.

Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію. Вони володіли фабриками та заводами, знали ринки і вміло пристосовувалися до мінливого попиту споживачів. Для переважної більшості підприємців головним мірилом успішної діяльності ставав зиск. Без цього, звісна річ, жодне виробництво розвиватися не могло, тому з появою з суспільстві підприємців і найманих робітників почалася боротьба, спричинена конфліктом інтересів: або інтереси підприємця і розвитку виробництва, або інтереси найманого робітника і збільшення оплати його праці, соціальні гарантії. Перші виступи робітників були спрямовані проти машин, оскільки вони вважали їх винними у погіршенні умов праці, скороченні працюючих і заробітної плати. «Борців з машинами» назвали луддитами.

У період промислової революції головними верствами англійського суспільства стали підприємці та наймані робітники, що свідчило про формування в Англії індустріального суспільства. Існували й інші традиційні верстви, але вони вже не відігравали вирішальної ролі і поступово зникали.

Объяснение:

якось так)