1. Россия перед войной была на 5 месте в мире по экономическому развитию *

и, соответственно, была готова к войне
но отставала в тяжелой промышленности и, соответственно, в современном вооружении
но отставала в сельском хозяйстве и, соответственно, не имела запасов продовольствия
2. Все стратегические решения в России в 1914 году принимались *

исключительно императором-самодержцем
императором, имевшим решающий голос, с учетом мнения Государственной Думы
императором под контролем Государственной Думы
3. Россия вступила в войну на стороне Антанты, потому что *

стратегические противники (Австро-Венгрия, Турция) вступили в союз с Германией
Германия всегда была неизменным противником России
так было предусмотрено в союзном договоре с Италией
4. Германский военный план Шлиффена предусматривал нанесение первого удара *

по Англии
по России
по Франции
5. Россия вступила в войну после того, как *

Австро-Венгрия объявила войну России
Германия объявила войну России
Россия объявила войну Германии

Чесно говорячи, існує доволі багато тез і антитез стосовно цього питання. Як ми знаемо, М. Грушевський вважав князя Святослава "козаком на троні". Тобто надмірна войовничість і небажання творити внутрішні реформи могла налаштувати проти Святрслава не тільки його співвітчизників, але й закордонних сусідів Русі. На рахунку Святослава дві знищені держави - Хазарський каганат та Вользка Булгарія (знищені у 965 році), тож це вражаючий результат для молодого київського полководця і князя. У смерті Святослава брали участь печеніги на чолі яких стояв хан Куря. За легендою після смерті Святослава на Кічкаській переправі (Запорізька область, м. Запоріжжя) він відсік йому голову і наказав зробити з черепа чашу, інкрустовану дорогоцінним камінням, із якої він пив на застіллях, нагадуючи усім про його блискавичну перемогу. Проте хто ж наразив Святослава на небезпеку? Версій багато, дехто вважає що він сам собі наврочив смерть, проте версія із Візантійською імперією найбільш вірогідна. За згадками істориків, Святослав після свого Болгарського походу (970-971) заволів зробити столицею Русі місто на Дунаї, на кордонах із Візантією. Візантійці побоювалися такого сусіда, і підмовили печенігів за золото напасти на Київ, тим самим відізвавши Святослава з походу. Тут вже Святослав і потрапив у засідку печенігів біля дніпровських порогів.

Автономісти - це політична течія у соціумі, яка перебачає здобування незалежності лише у рамках автономії. Наприклад, у період Руїни було багато так званих "москвофільських" ідей та рухів, які включали входження Гетьманщини (обох берегів Дніпра) до складу Російскої імперії на правах автономії. Ставлення до автономій абсолютистських імперій було зрозуміле усім свідомим людям того часу. Тож є й інша течія - консервативна. До неї входила козацька старшина "старої закалки", яка не могла примиритися із занепадом державності після Національно-вивольних змагань. Тож вони вважали що тільки гетьман зможе привести нещалежну Гетьманшину до процвітання.