1. Розташуйте періоди історії Московії/Росії в хронологічній послідовності. 2. Поясніть, що спільного в політиці Єлизавети І та Катерини II. 3. Які були основні заходи Катерини II у внутрішній політиці?
4. Утворіть логічні пари: до подій доберіть їх наслідки.

1.В

2.А

3.D

4.B

5.A

6.Е я так думаю

7.B

8.C

9-10.Македонская империя (греч. Μακεδονική αυτοκρατορία, Makedoniki autokratoría) — современное название для обширного царства македонского царя Александра Великого и его преемников, диадохов, в 334—301 до н. э., созданного после крушения Персидской империи. Со смертью Александра его преемники разделили его империю в ходе серии войн, длившихся с 323 по 301 год до н. э. Борьба между диадохами привела к образованию государства Селевкидов (Сирии), эллинистического Египта, Вифинии, Пергама и Македонии, составлявших эллинистический мир.-что то из этого можешь переписать

Объяснение:

Гайдамацькі загони складалися з селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Поруч з українцями активну участь у гайдамацькому русі брали росіяни, білоруси, молдовани.

Керували загонами переважно запорізькі козаки, які мали великий досвід боротьби проти польських панів і турецько-татарських завойовників. Запорізька Січ не тільки давала притулок гайдамакам, а й брала активну участь в озброєнні повстанців та їхній військовій підготовці.

Спочатку гайдамацькі загони були невеликими й вели боротьбу розрізнено, переважно партизанськими методами.

Гайдамаки нападали на панські маєтки, знищували панів і шляхту. Відібране у феодалів майно вони ділили між собою та віддавали селянам. Гайдамаки знаходили повне співчуття й підтримку серед простого народу та православного духовенства. Тікаючи від переслідування, вони часто переховувалися в православних монастирях. Поява гайдамацьких загонів сповнювала жахом панів.

Захоплених у полон гайдамаків жорстоко мордували: саджали на палі, четвертували, вішали. Попри тортури, вони трималися з мужністю, яка вражала навіть ворогів.

Гайдамацьке повстання 1750 року

+Виступи селян на Правобережжі й у Галичині тривали, а 1750 року перетворилися на могутнє антифеодальне повстання. На до селянським загонам прийшли гайдамаки, очолювані М. Сухим, П. Тараном, О. Письменним, Ляхом, М. Теслею. Повстанці вбивали феодалів і ксьондзів, палили й руйнували замки, костьоли, знищували боргові документи й архіви. Загони повстанців узяли Умань, Вінницю, Чигирин, Корсунь і Фастів.