1.С каким прозвищем вошел в историю Иван IV? А) Грозный Б) Великий В) Калита 2.Кем Ивану IV приходилась Софья Палеолог? А) Женой Б) Матерью В) Бабкой 3Кем был Иван IV? А) Первым русским великим князем Б) Первым русским императором В) Первым русским царем 4. Отчество Ивана IV? А) Иванович Б) Васильевич В) Петрович 5. Кто сыграл роль Ивана IV в знаменитой комедии Гайдая? А) Юрий Яковлев Б) Олег Меншиков В) Вячеслав Тихонов 6. Что представлял собой принятый Иваном IV Судебник? А) Первый свод законов Московского государства Б) Каталог судебных органов В) Приговор боярам 7. Силовой орган, фискально-карательная система, созданная Иваном IV? А) Военный коммунизм Б) Опричнина В) Совет безопасности 8. Чего добился Иван IV во взаимоотношениях с Казанским ханством? А) Заключил пакт о ненападении Б) Взял Казань и присоединил Казанское ханство В) Потерял эти территории 9. Что стало результатом Астраханских походов Ивана IV? А) Мирные переговоры предотвратили войну Б) Русская армия потерпела поражение В) Астраханское ханство было подчинено Руси 10. Чем закончилась для Ивана IV Ливонская война за Прибалтику? А) Ничьей победой Б) Поражением В) Победой 11.Современное название Троицкого храма, построенного при Иване IV на Красной Площади в Москве? А) Успенский собор Б) Покровский собор В на крови 12.Автор картины «Иван Грозный и сын его Иван» («Иван Грозный убивает своего сына»)? А) Неизвестный автор Б) Васнецов В) Репин 13.Младший сын Ивана IV, чья смерть в восьмилетнем возрасте фактически послужила началом Смутного времени? А) Царевич Дмитрий Б) Царевич Елисей

В VIII-IХ вв. в далеких заволжских степях обитали многочисленные кочевые тюркоязычные народы. В IX в. в поисках новых пастбищ они начинают движение на запад и доходят до границ Восточной Европы. Первым значительным пришедшим народом были печенеги. Их удар ощутили на себе прежде всего хазары. В конце IX в. печенеги разрушили хазарские крепости на Среднем Дону и прорвались в европейские степи.

Печенеги находились на том уровне формирования ранних форм государства, когда из массы рядовых общинников выделялись наиболее энергичные и становились главами родов и военными предводителями. Из числа родовой знати выбирались вожди племен. Обычно племя включало в себя несколько родов. Печенеги пребывали в постоянном движении и перемещались по степи со своими стадами. Основу стада составляли кони и овцы. Долговременных стойбищ у них не было, жилищем служили легкие юрты. Юрта — это круглое жилище из войлока и шкур животных на каркасе из деревянных жердей. В центре юрты всегда устраивался открытый очаг.

Грабительские войны были важным обогащения племенной верхушки. Печенеги постоянно нападали на соседей, захватывали людей с целью выкупа, уводили скот. Соседние государства стремились заключить с ними мир и откупиться данью.

Хазарский каганат не смог защитить свои владения от вторжения степняков. Печенеги захватили все Подонье и Кубань, продвинулись в Причерноморье. На рубежах русских княжеств печенеги впервые появились в 915 г. Князь Игорь сразу же заключил с ними договор о мире. Константин Багрянородный писал, что русские стремятся быть в мире с печенегами, так как они не могут ни торговать, ни воевать, ни спокойно жить, если находятся во враждебном отношении с этим народом. Однако вскоре византийские дипломаты подкупили печенегов и уговорили их напасть на Русь. Печенеги устроили страшные погромы в пограничных со степью княжествах. Русь начала вести с ними долгую и изнурительную борьбу.

Жестоко страдало от печенегов алано-болгарское население Хазарского каганата. Некоторые поселения сгорели в огне и прекратили свое существование. Особо сильно пострадало население Подонья и Подонцовья. В Приазовье погромов не было. Значительная часть оседлого населения осталась на своих местах.

Только в 1036 г. Ярослав Мудрый сумел разбить под Киевом большое печенежское войско и положить конец их набегам.

Объяснение:

1. трибушет

2.катапульта

3.

4. спарта

5. я не уверен,но мне кажется,что это парламент

територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі великого князівства литовського, королівства польського та речі посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. першою їх ліквідувала польща в галичині (1434 а потім і литва - 1471 р. ліквідовано останнє київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася люблінською унією 1569 р. саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.

найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. заступниками воєводи були каштеляни та старости. всього на території сучасної україни у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: руське (1434 подільське (1434 белзьке (1462 київське (1471 брацлавське (1566 волинське (1566 р.) та чернігівське (1635 воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант. староста (каштелян) наділявся широкими адміністративними та судовими функціями. до повітового уряду входили маршалок, стольник, хорунжий, канцеляристи, підсудки. станово-представницькими органами у воєводстві та в повіті були місцеві шляхетські сеймики. найнижчою ланкою поділу вважалася «олость на чолі з волосним старостою та підпорядкованим йому писарем. у деяких місцях волость називалась округом (чернігівщина), або підстароством (правобережжя). волость складалася з сільських общин - коп, на самоврядуванні у формі сходу, який обирав сільського старосту (у різних місцевостях - тивуна, старця, війта, солтиса). копа складалася з села або кількох сіл, які об'єднувалися в дворища (10 хат) та дими (1 господарська родина).

міста поділялися на фортеці, очолювані каштелянами, приватновласницькі або державні, керовані міськими - ратушами, та вільні на самоврядуванні (магдебурзьке право), на чолі з магістратом.

i ратуша, і магістрат складалися з двох палат. виконавчої - ради та судової - лави. до ради входили райці (радники), яких очолював бурмістр, а лава (скабінат) складалася з 12 лавників (присяжних), яких очолював війт (суддя). до повноважень місцевої адміністрації входили господарські функції, самооборона, збір податків, здійснення суду як першої інстанції.

ключові поняття: воєводство, повіт, волость, копа, воєвода, війт, староста, бурмистр, магістрат, ратуша, рада, лава.

історико-державна подія: 1471 р. - ліквідація київського князівства та запровадження воєводської системи в україні.

типология политических процессов

Объяснение: