1.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка А проїз..ний, пристрас..ний, облас..ний
Б совіс..ний, жаліс..ливий, контрас..ний
В щіс..надцять, очис..ний, доблес..ний
Г учас..ник, зап’яс..ний, швидкіс…ний
Д хвас..ливий, улес..ливий, щас..ливий
1.
2. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А тиж..невий, форпос..ний, вартіс..ний
Б хвас..нути, піс..ний, заздріс..ний
В шус..нути, кіс..лявий, буревіс..ний
Г облес..ний, ус..ний, швидкіс..ний
Д беззахис..ний, компос..ний, доблес..ний
3. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А прихвос..ні, хрес..ний, напас..ник
Б зловіс..ний, шіс..сот, корис..ний
В кількіс..ний, хворос..няк, бриз..нути
Г страс..ний, боліс..ний, зап’ястний
Д навмис..не, балас..ний, ненавис..ний
4. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А сер..цевий, мес..ник, контекс..ний
Б блис..нути, мас..ний, особистіс..ний
В пес..ливий, захис..ник, піз..ній
Г радіс..ний, аванпос..ний, зліс..ний
Д совіс..ний, безжаліс..ний, фігурив..ці
5. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А перс..ні, випус..ний, тріс…нути
Б аген..ство, капос..ний, якіс..ний
В артис..ці, хрус..нути, зас..ланий
Г невіс..чин, тиж..невик, умис..ний
Д влас..ний, ціліс..ний, шелес..нути
6. Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
А буревіс..ник, шіс..десят, корис..ливий
Б чес..ний, мас..ниця, щиросер..ний
В млос..ний, шубовс..нути,рідкіс..ний
Г виїз..ний, гіган..ський, хрес..ний
Д звіс..но, захис..ний, студен..ство
7. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А балас..ний, виїз..ний, захис..ний
Б перехрес..ний, зап’яс..ний, якіс..ний
В тиж..невий, випус..ний, віс..ник
Г мас..ний, очис..ний, зліс..ний
Д форпос..ний, безшелес..ний, перс..ні
8. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А стис..нутн, учас..ник, медаліс..ці
Б наміс..ник, ціліс..ний, хрус..нути
В влас..ний, гус..нути, хвас..нути
Г двоміс..ний, кіс..лявий, піс..ний
Д компос..ний, прос..лати, доблес..но
9. Спрощення в групі приголосних треба позначати на письмі в усіх словах рядка
А буревіс..ник, со..нце, страс..ний
Б совіс..ний, контекс..ний, корис..ний
В зліс..ний, шіс..сот, ненавис..ний
Г надкіс..ниця, навмис..не, сер..це
Д пристрас..ний, почес..ний, пес..ливий
10. Спрощення в групі приголосних треби позначати на письмі в усіх словах рядка
А прихвос..ні, щотиж..ня, боліс..ний
Б почес..ний, мас.. ниця, окупан..ський
В безкорисливий, хвас..ливий, облес..ливий
Г мес..ник, шіс..надцятий, безчес..ність
Д особистіс..ний, хворос..няк, перелес..ник
прото напишіть букви тре
1-По численности городского населения Византия IX— XII вв. превосходила другие страны средневековой Европы. Однако и здесь сельские жители преобладали над городскими. Деревни, будто ореолом, окружали каждый сколько-нибудь значительный город. Большие села встречались редко. Обычно (особенно на Балканах) в деревнях насчитывалось 10, 20, 30 дворов, а в хуторах (проастиях, метохах, зевгилатиях), принадлежавших частным лицам, церквам и монастырям, и того меньше.
Не только размеры, но и социальный статус сельских поселений были весьма различны.
В наиболее привилегированном положении среди свободных поселений находились деревни стратиотов (IX—XI вв.) — крестьян, внесенных в воинские списки и обязанных по первому зову властей являться с конем, оружием и телегой.
Были деревни, жители которых служили гребцами и воинами-матросами на военных судах; были деревни, приписанные к ведомству дрома (почты и внешних сношений), следившие за состоянием государственных дорог и обязанные обслуживать следовавших по ним официальных лиц. Некоторые деревни привлекались к строительству казенных судов, мостов, крепостей, к выжигу угля для железоплавильных печей и т. п. Подавляющая же масса свободных поселян платила государству многочисленные налоги и выполняла иные разнообразные повинности.
Объяснение:
сори могла ответить только первый
Карахани́дское госуда́рство— мусульманское тюркское средневековое государство на территории Центральной Азии.
Значительный материал по истории государства Караханидов содержится в монетах.
Если основатель каганата, Билга Кул Кадыр-хан, был единственным его главою, то уже при его сыновьях была введена дуальная система власти с разделением государства на две части. Западная, со столицей в Баласагуне, управлялась великим (старшим) каганом, считавшимся главою династии и всей державы. Восточную её часть возглавлял «со-каган», каган-соправитель, младший каган, имевший ставку в Кашгаре или Таразе. Великий каган титуловался Арслан-ханом, младший — Бугра-ханом, со смертью первого его пост и титул переходили ко второму[18].
Хан — титул правителя.
Илак, тегин — правители уделов.
Отличие от других государств — военное управление было отделено от административного. Военно-административная структура строилась по иерархическому принципу.
Икта — право сбора налогов, а его обладателя называли — иктадор. Ханы жаловали своим родственникам и приближённым право на получение с населения района или города налогов, до того взимавшихся в пользу государств.