1-тапсырма Тасқа қашап жазылған Күлтегін, Тоныкөк жырларын оқып, бұл ескерткіштердің тарих ғылымы үшін маңызын дәлелде.
Бағалау критерийі: Түрік жазба ескерткіштерінің маңыздылығын дәлелдейді.
Дескрипторлар:
Жазба ескерткіштердің тарихи дерек ретіндегі маңызына 3 дәлел келтіреді;
Түркі халықтарының рухани мұрасы ретіндегі маңызына 2 дәлел келтіреді.Комектесиндерши керек, в замен 1 сұраққа жауап берем!
1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
1. Сельскохозяйственное производство росло в основном за счет распашки новых земель, то есть развивалось экстенсивным путем. Внедрение новой техники, совершенствование агрономии и селекции шло крайне медленно. Основными производителями товарного хлеба оставались помещичьи хозяйства.
2. Помещичьи хозяйства с трудом перестраивались на капиталистический лад. Помещики получили от государства огромный выкуп за землю, но большинство их них эти деньги растратили. После реформы они чаще продавали землю или отдавали в аренду, чем использовали сами в своем хозяйстве.
3. За аренду помещичьей земли крестьяне платили деньгами или отработкой. Формы оплаты крестьянами арендованной земли представляли собой яркое выражение перехода от крепостнических к капиталистическим методам ведения хозяйства:
· отработки – крестьянин за полученную в аренду землю отрабатывал на барской земле определенные дни, то есть это была своего рода барщина;
· испольщина– за аренду земли крестьянин отдавал половину урожая;
· издольщина– за аренду земли крестьянин отдавал от 1/3 до 2/3 урожая.
4. В пореформенное время сложились районы сельскохозяйственной специализации: Центрально-черноземные губернии, Заволжье и Поволжье- зерновые районы; Прибалтика и Север России – районы молочного производства; Северо-Запад и Украина – технических культур.
5. Известны два типа капиталистического развития сельского хозяйства: прусский и американский –
· прусский путь – помещичье хозяйство медленно перестраивается на капиталистический лад; сохраняются крепостнические пережитки;
· американский путь– ликвидация феодальных пережитков, создание фермерского хозяйства, где используется труд батраков.
Сельское хозяйство России развивалось в основном по прусскому пути, но в районах, где не было крепостного права и помещичьего землевладения (на Урале и в Сибири) были и элементы американского пути.
Объяснение: