Для Китаю друга половина XIX ст. була часом погіршення економічної, соціальної та політичної ситуації. Зростання чисельності населення відбувалося набагато швидше за збільшення кількості оброблюваних земель. Це загострило продовольчу проблему, що зумовило зниження рівня життя населення. Час від часу виникали антиімперські таємні товариства й відбувалися повстання проти маньчжурів, однак успіху вони не мали. Зростало й невдоволення національних меншин, пригноблених маньчжурською владою.
Китай був «закритий» для іноземного капіталу, усі торговельні операції здійснювалися через одну фірму, яку підтримувала держава. Європейські підприємці марно намагалися «відкрити» китайський ринок для своїх товарів. Оскільки Китай обходився виробленою в країні продукцією, то не потребував європейських товарів. Дорогу європейській торгівлі проклав опіум, який за сприяння корумпованих китайських чиновників завозили в країну контрабандою. Опіумна контрабанда призвела до відтоку з Китаю срібних грошей, що знецінило китайський юань і зумовило підвищення податків і збідніння селян. У країні наростало соціальне напруження й посилювались антиманьчжурські настрої.
Для Китаю друга половина XIX ст. була часом погіршення економічної, соціальної та політичної ситуації. Зростання чисельності населення відбувалося набагато швидше за збільшення кількості оброблюваних земель. Це загострило продовольчу проблему, що зумовило зниження рівня життя населення. Час від часу виникали антиімперські таємні товариства й відбувалися повстання проти маньчжурів, однак успіху вони не мали. Зростало й невдоволення національних меншин, пригноблених маньчжурською владою.
Китай був «закритий» для іноземного капіталу, усі торговельні операції здійснювалися через одну фірму, яку підтримувала держава. Європейські підприємці марно намагалися «відкрити» китайський ринок для своїх товарів. Оскільки Китай обходився виробленою в країні продукцією, то не потребував європейських товарів. Дорогу європейській торгівлі проклав опіум, який за сприяння корумпованих китайських чиновників завозили в країну контрабандою. Опіумна контрабанда призвела до відтоку з Китаю срібних грошей, що знецінило китайський юань і зумовило підвищення податків і збідніння селян. У країні наростало соціальне напруження й посилювались антиманьчжурські настрої.
Объяснение:
1. Кого из названных лиц русские князья считали родоначальником своей династии?
В) Рюрика
2. Кто из киевских князей (княгинь) провел налоговую реформу, в результате которой были введены уроки и погосты?
В) Ольга
3. Как назывался древнейший летописный свод, ставший основным источником изучения Древней Руси?
Б) «Повесть временных лет»
4. В каком году состоялся съезд князей в Любече, принявший решение «каждый держит отчину свою»?
Б) 1097 г.
5. Что было одной из предпосылок избрания Михаила Романова на царство?
Г) наличие родственных связей между Михаилом Романовым и царем Федором Ивановичем
6. Какое событие произошло в ходе Северной войны?
А) Гангутское сражение
7. Денежная реформа в годы правления Николая I осуществлялась под руководством
А) Е.Ф. Канкрина
8. Кто из названных лиц руководил подготовкой «Свода законов Российской империи»?
А) М.М. Сперанский
9. Какая из названных причин побудила Александра II провести военную реформу?
Б) поражение России в Крымской войне
10. Что из названного было причиной успеха германских войск в первый день ВОВ?
Б) внезапное нападение фашистских войск
11. К периоду 1945 – 1947 гг. относится
А) Корейская война
12. «Антипартийная группа Маленкова, Молотова, Кагановича и примкнувшего к ним Шепилова» выступила за
В) смещение Н.С. Хрущева с должности Первого секретаря ЦК КПСС
13. Укажите событие, обозначившее начало «холодной войны».
Г) речь У. Черчилля в г.Фултон
14. Кто возглавлял СССР в 1965 г., когда началась экономическая реформа А.Н. Косыгина?
А) Л.И. Брежнев
15. Из названных государственных деятелей Правительство РФ в 1988 – 1999 гг. возглавлял
В) Е.М. Примаков