1. «У 1930-х роках у всіх державах Балкан до влади прийшли авторитарні режими. ...Після Першої світової війни з’явилися й набули ваги комуністичні та селянські партії; ...їх почали тіснити консервативніші політичні сили... Уряди країн захищали інтереси невеликої групи населення, котра й здійснювала керівництво державою; до неї, як правило, належали державні чиновники, військові, комерсанти, власники фабрик і великих маєтків, підприємці, а також представники інтелектуальних професій — юристи, лікарі та вчителі... Ця група осіб становила не більше 10 % населення». 2. «Політичні режими в країнах, що постали на руїнах імперій Центральної Європи...
наслідували зразки демократії, проте багато урядів, змушених використовувати будьякі засоби заради перемоги, неодноразово здійснювали замахи на демократичні
принципи. ...Отже, майбутнє демократії безпосередньо залежало від особистості глави
держави. Якщо він завдяки освіті й переконанням поважав конституційні норми,
політичний лад еволюціонував у належному напрямі (як було в Чехословаччині за Т.
Масарика й Е. Бенеша до 1938 р.). Якщо ж кар’єрні міркування й темперамент глави
держави штовхали його до авторитаризму, країна швидко йшла назустріч
президентському правлінню чи диктатурі (так трапилось у Польщі за Ю.
Пілсудського)».
Как следствие, в апреле 1927 года Чан Кайши, опасаясь возможного захвата власти коммунистами, разорвал связи с КПК, а также отказался от присутствия на территории Китая военных советников из СССР. Начались аресты членов КПК. В период с 12 по 15 апреля продолжались массовые аресты коммунистов на территории Китая: были разгромлены коммунистические организации в городах Нанкин, Ханчжоу, Нинбо, Аньцин, Фучжоу. Коммунистические выступления в Шанхае, возникшие в начале месяца, были жестоко подавлены. Апрельские события 1927 года впоследствии получили название Шанхайская резня.
У Дрогобичі народився і, очевидно, одержав початкову освіту Юрій Котермак - відомий учений, педагог і письменник, ректор Болонського університету, професор Краківського університету, перший український автор друкованої книжки, що вийшла в Римі 1483 р. Наш земляк прибрав собі прізвище Дрогобич.
Навчався у Львові, Кракові, Болоньї (Італія). В 1481 — 82 рр. — ректор Болонського ун-ту. Наприкінці 80-х рр. XV ст. викладав астрономію та медицину в Краківському ун-ті, де його учнями були славетний польський астроном Н. Коперник та відомий німецький гуманіст К. Цельтіс. Д. пітримував тісні зв’язки з багатьма гуманістами з різних країн, зокрема з італійським гуманістом Ф. Б. Калімахом та піонером кириличного друкарства Ш. Фіолем, видавничу діяльність якого підтримував.
Творчість Д. має яскраво виражений гуманістичний характер, що виявляється, зокрема, у його поглядах на природу, Бога, людину. Д. високо цінував людський розум, вірив у його силу і можливості, у здатність пізнання таїн світу та його закономірностей, у спроможність людини використовувати результати пізнавальної діяльності на своє благо. Вважав, що завдяки розумові як головному критерію істинності можна легко "осягнути обшири неба незбагненно великі", пізнати "таїни у підмісячнім світі й силу могутню зірок". У людському розумі, освіті, активній діяльності людини вбачав головну рушійну силу іст. розвитку й суспільного поступу. Проблему співвідношення небесного й земного світів розв’язував у дусі неоплатонівської ідеї космічної любові, якою, гадав, сповнений Всесвіт. На думку Д., людина завдяки своїй доброчесності може уподібнитись до Бога. Поряд із християнським Богом у творах Д. фігурують інші надприродні сили, що втручаються в хід іст. подій і впливають на їхній перебіг.
Найвідоміші з творів Дрогобича — "Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1478 року", "Прогностична оцінка поточного 1483 року", "Трактат з шести розділів про затемнення" (1490) — написані латиною. Праці Д. містять наукові дані з астрономії, географії, в тому числі визначення географічних координат таких міст, як Львів, Дрогобич, Феодосія (Кафа), Вільно, Москва. Праці Д. були добре відомі у багатьох країнах Європи — зокрема, в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі їх переписував для себе, наприклад, відомий нім. гуманіст Г. Шедель, у своїй науковій діяльності використовував нім. історик метеорології Г. Гельман.