1.Укажите имя героя народов Южной Америки,боровшегося за освобождение Боливии,Венесуэлы,Новой Гренады а)Хосе сан Мартин
б)Хосе Марелос
в)Мигель Идальго
г)Симон Боливар
д)Иван Минута
2.Какие страны в конце 19 века стали крупными колониальными империями? а)Англия,Франция,Россия, Китай, Япония
б)Россия,Япония,Италия,Франция,Англия
в)Англия,Франция,Германия,США,Италия
г)Германия,Франция,Италия,Китай,США
д)Россия,Япония,Англия,США,Китай
3.КЕМ были сипаи в Индии?
а)индусы,состоящие на службе в Английской армии
б)индийские крестьяне
в)индийская буржуазия
г)представители феодалов Индии
д)члены религиозных сект Индии
4.Назовите причину поражения Китая в опиумных войнах
а)численное превосходство армии колонизаторов
б)экономическая и военно-техническая отсталость Китая
в)переход местной знати на сторону колонизаторов
г)крестьянские восстания
д)отсутствие единого командования в армии Китая
5.Кто изобрел фонограф для звукозаписи?
а)Райт б)Эдисон в)Даймлер г)Бенц
д)Уайт
6. Кто изобрел киноаппарат?
а)Люмьеры б)Эдисон в)Циолковский г)Жуков
д)Форд
7.В каком году произошла революция рабов и образование Республики Гаити?
а)1791-1804гг
б)1791-1805гг
в)1790-1804гг
г)1792-1805гг
д)1790-1805гг
8.Что такое континентальная блокада и против какой страны ее применила Франция?
а)против России-политическая изоляция
б)против Пруссии-военная изоляция
в)против Англии-экономическая изоляция
г)против Швеции -торговая изоляция
д)против Финляндии-территориальные претензии
9.Какое решение принял военный совет в Филях в Отечественной войне1812г?
а)дать новое сражение
б)защищать Москву
в)заключить перемирие с Наполеоном
г)остаться у Бородино и ждать подкрепления
д)оставить Москву без нового сражения
10)Укажите имена героев-партизан Великой Отечественной войны 1812года.
а)М.Платов,Н.Раевский,Ф.Глинка
б)Д.Давыдов,А Фигнер,Василиса Кожи на
в)П.Багратион,А.Ермолов,Е.Четвертаков
г)Д.Давыдов,М.Платов,Василиса Кожина
д)И.Сусанин,Ф.Глинка,А.Фигнер
поглиблення суспільного поділу праці у другій половині xvi — першій половині xvii ст. сприяло появі на україні нових міст. у цей час в східній україні були засновані конотоп, фастів, лисянка, шаргород, кременчук, гадяч, миргород, яготин, старокостянтинів, умань, бориспіль, гайсин та десятки інших міст і сотні містечок. у волинському воєводстві в середині xvi ст. нараховувалося 68, а в 1629 p. — вже 114 міст. держава й окремі феодали одержували від них значні доходи (збори з ремісників і торговців, плату за проїзд через місто, за місце на ринку тощо). як видно з люстрації xvii ст., навіть деякі містечка стали давати своїм власникам у п'ять — десять разів більше доходу, ніж села, на місці яких вони виникли.
одночасно зростали старі міста й містечка. наприклад, за 1552—1622 pp. у каневі кількість будинків збільшилася майже у сім разів (з 226 до 1644), у черкасах — в 4,5 раза (з 257 до 1120), у києві — в 3,6 раза (з 487 до 1750). в 30—40-х роках xvii ст. особливо інтенсивно розвивалися містечка у подніпров'ї. так, лише за десятиріччя (1630—1640) котельва зросла більш як у 9 разів (з 70 до 633 будинків), васильків — понад 8 (з 60 до 500), лубни — майже в 6 разів (із 153 до 882).
у 40-х роках xvii ст. на україні налічувалося вже близько тисячі міст і містечок. деякі з них мали значне, як на той час, населення (львів — 15—18 тис., київ — 15 тис., меджибіж — 12 тис., біла церква — понад 10,7 тис., животів — понад 10,1 тис., острог — 10 тис., кам'янець — щонайменше 10 типовим, однак, для україни на той час було місто з 2—3 тис. жителів.
міста, які належали державі (королівські), були також адміністративними центрами й найчастіше на основі магдебурзького права. але більшість їх належала феодалам, у тому числі й церкві (католицькій або православній). так, у київському воєводстві з 206 міст королівських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — 10; у брацлавському воєводстві з 117 міст відповідно: королівських — 6, панських — 111 і т. д. загалом на україні понад 80% міст становили приватну власність, окремі з них також користувалися магдебурзьким правом. деякі магнати володіли багатьма містами. конєцпольському, наприклад, лише на брацлавщині належало 170 міст і містечок, острозькому — 80 тощо.
розвиток міст, однак, гальмувався рядом факторів, зокрема так званими юридиками — земельними володіннями на території королівських міст світських і духовних феодалів, які не підлягали міським та адміністрації. до них іноді входили цілі квартали з ремісничим і торговим населенням. утворювалися вони на основі привілеїв, виданих королем. власники юридик поселяли тут ремісників, купців тощо, з яких на власну користь стягували різні збори, примушували відбувати повинності.
подекуди, юридики досягали значних розмірів і давали великі доходи. так, у 1629 р. в кременці на користь магістрату йшла 1/3 подимного з 1224 жилих будинків, а на десять власників юридик — 2/3. у львові в xvii ст. на шляхетських і церковних юридиках було близько 600 будинків з населенням понад 4,5 тис. чоловік. юридики існували також у києві, луцьку, вінниці, чернігові, самборі.
господарська діяльність юридик, вилучених із компетенції міської влади, підривала економіку міст. існування їх було прямим втручанням феодалів у міське життя.
одним із показників рівня розвитку господарства в середньовічному місті була кількість ремісників і ремісничих професій. найбільше ремісників оселилося у києві і львові. так, у львові на початку xvii ст. їх налічувалось близько 3 тис., у кам'янці (1578) — 391, у луцьку (1577) — 201, острозі — 138, перемишлі (1589) — близько 250, галичі — (1616—1629) — близько 200, острополі (1635) — 194, білій церкві (1646) — 297 ремісників.
зростання міського населення зумовило збільшення таких ремісників, як пекарі, м'ясники, різники, пивовари, медовари, гуральники, солодівники, олійники, мельники та ін.
одночасно відбувався поділ окремих галузей ремісничого виробництва на самостійні ремесла. так, у шкіряному виробництві виділилися гарбарі (чинбарі) білошкірники і червоношкірники, кордибанники (чорношкірники).
загалом у першій половині xvii ст. в українських містах існувало близько 300 ремісничих спеціальностей. число ремісників і кількість цехів збільшувались.
розвиток ремесла сприяв зростанню числа торговців різних категорій та їх капіталів. у 40-х роках xvii ст. купці м. броди і. машицький, п. коцельський, к. сеневич, а. емирович продавали, наприклад, пшеницю цілими баржами, ганус — сотнями пудів, вели торгові операції на десятки тисяч злотих. у 1642 р. бродський купець аслан закупив у краківського купця піноці товарів на 18 300 злотих.
сільське господарство в містах стало втрачати своє колишнє значення. лише в невеликих містах і містечках ремісники ще не порвали з ним.
про це свідчить багато даних. зокрема, у податкових реєстрах за 1570 р. зазначено, що в м. кременці взято податок із 100, у володимирі — з 91, у теребовлі — з 22, снятині — з 13, коцюбинцях — з 11 ланів і т. д.
-«вы нарушили клятву! »- сказал сеньор, - «вы не выступили в поход! »
-«я не выступил в поход потому что у меня сильно заболела мать, ей нужна была моя .»- сказал вассал.
-«а мне всё равно, заболела она или нет»-ответил на это жестокий сеньор,- «вы должны были выполнить мой приказ! »
-«за то что вы такой жестокий, я перехожу к другому, более умному и доброму сеньору». –сказал вассал.
-«нет, не уходите, вы ведь были моим единственным другом, не бросайте меня, я вам заплачу столько, сколько надо, и буду всегда вас защищать! »-сказал сеньор, и этот спор закончился тем что, своего вассала надо уважать и любить.
подробнее - на -