1. Установіть хронологічну послідовність подій: початок роботи у Каневі Томчасовой комісіі для розгляду давніх актів, прем'єра національної опери «Запорожешь за Ду-
нас» Семена Гулака-Артемовського відкриття першої кафедри української мови і
літератури при Львівському університеті; прем'єри п'ес «Наташа Полтавка» і
«Москаль-чарівник»
2. До положень, що характеризують розвиток науки, театру, музики в першій полон
вині 19 ст., доберіть конкретні факти.
1. Істотний внесок у розвиток вітчизняної науки, попри несприятливі умови, аро-
биш Харківській і Канівський університети. 2. Українське музичне мистецтво
живоя народною пісенною творчістю. ) 3. Народження нового вну музичної
драматургіі відбулося на грунті національних мистецьких традицій 14. На перший
план виходить світська музика і розвиваються всі жанри, представлені на той час у
Европейському музичному мистецтві.
3. З-поміж діячів української науки та культури кінця 18 - першої половини 19 ст.
виберіть учених, які працювали в галузі математичних, природничих та історич-
них наук Т. Основений: М. Маркевинея Головацьконі І. Котляревський М. Кое-
томаров Г. Квітка-Основ'яненко М. Остроградськиil: М. Максимович, Аса
ковський С. Гулак-Артемовський
Победа русских в битве с ордынцами наглядно продемонстрировала: более не существует непобедимой золотоордынской армии. Держась вместе, объединёнными усилиями русские сумели одолеть противника, ранее внушавшего ужас. Потери русских в битве были огромны, причём многие погибли не столько от мечей и стрел противника, сколько от «тесноты великой». Русские потеряли белозерских князей Фёдора и его сына Ивана Романовых, воеводу Вельяминова и ещё многих представителей знатных семей. Сражение состоялось 8 сентября, но только к 14-му наши войска сумели собрать всех раненых, похоронить убитых и двинуться к Коломне. Победа русского войска укрепила влияние и авторитет московских князей.
Объяснение:
Хрущевская оттепель
Хрущёвская оттепель — неофициальное обозначение периода в истории СССР после смерти И. В. Сталина, продолжавшегося около десяти лет (середина 1950-х — середина 1960-х годов). Характеризовался во внутриполитической жизни СССР осуждением культа личности Сталина и репрессий 1930-х годов, освобождением политических заключённых, ликвидацией ГУЛАГа, ослаблением тоталитарной власти, появлением некоторой свободы слова, относительной либерализацией политической и общественной жизни, открытостью западному миру, большей свободой творческой деятельности. Название связано с пребыванием на посту первого секретаря ЦК КПСС Никиты Хрущёва (1955—1964)