1. В чем состояла суть новой экономической политики? 1) в ускорении темпов промышленного переворота 2) в запрещении частной собственности
3) в демократизации политического режима
4) в переходе от командных методов управления экономикой к рыночным
2. Главное содержание советской внешней политики в 1920-е гг. составляло стремление:
1) к преодолению дипломатической изоляции 2) к созданию единого антифашистского блока
3) к разрыву отношений с капиталистическими странами 4) к конфронтации с Германией и Японией
3. Что из указанного было одним из результатов коллективизации в СССР?
1) создание мощной оборонной промышленности
2) создание коллективных хозяйств с целью накопления средств для нужд индустриализации
3) введено всеобщее начальное образование
4) дипломатическая поддержка Германией СССР
4. Изображение жизни в свете идеалов социализма – это
1) критический реализм 2) социалистический реализм 3) романтизм 4) натурализм
5. Важнейшим внешнеполитическим событием 1939 г. было:
1) подписание пакта о ненападении с Германией 4) принятие СССР в Лигу наций
2) заключение мира с Финляндией 3) установление дипломатических отношений с США
6. Какое государство установило дипломатические отношения с СССР в 1933 г?
1) Польша 2) США 3) Германия 4) Англия
7. Что из названного стало последствием коллективизации, осуществлённой в СССР в 1930-е ?
1) увеличение доли единоличных крестьянских хозяйств в сельскохозяйственном производстве
2) значительное улучшение уровня жизни крестьян
3) сведение к минимуму частного сектора в сельском хозяйстве
4) развитие фермерского хозяйства
8. Какой термин непосредственно связан с осуществлением в СССР политики индустриализации в 1930-х гг.? 1) концессия 2) стахановец 3) продотряд 4) совнархоз
9. Что из перечисленного было результатом внутренней политики советского руководства в 1930-е гг.?
1) расширение политических свобод 2) массовые реабилитации политических заключённых
3) расширение культурных связей с другими странами
4) достижение социальной однородности сельского населения
10. Что явилось одним из последствий индустриализации, осуществлённой в СССР в 1930-е гг.?
1) появление частного сектора экономики 2) ликвидация безработицы
3) сокращение численности городского населения 4) начало промышленного переворота
Часть Б.
1.Расположите в хронологической последовательности следующие события.
1) подписание договора о ненападении между СССР и Германией
2) образование СССР
3) отмена продовольственной развёрстки
4) свёртывание нэпа
2. Какие события социально-экономической истории СССР относятся к 1930-м гг.?
1) замена обесцененных денег золотым червонцем 2) открытие Московского метрополитена
3) введение всеобщей трудовой повинности 4) разработка плана ГОЭЛРО
5) введение паспортной системы
3. Выберите из списка три характеристики, которые относились к политике индустриализации в СССР:
1. Реализовывались пятилетние планы развития народного хозяйства.
2. Приватизировались средние и мелкие предприятия промышленности и торговли.
3. Особое внимание уделялось развитию тяжелой промышленности.
4. Росли иностранные инвестиции в оборонные предприятия.
5. Сокращалось технико-экономическое отставание СССР от развитых государств.
6. Прибыль от развития промышленности шла на поддержку сельского хозяйства.
4. Установите соответствие между фамилиями деятелей культуры и сферой их деятельности
ДЕЯТЕЛИ КУЛЬТУРЫ СФЕРЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
A) Г.М.Козинцев 1) наука
Б) И.Дунаевский 2) киноискусство
B) А.Ф.Иоффе 3) музыка
Г) М.Зощенко 4) архитектура
5) литература
5. Крестьянин под угрозой раскулачивания и высылки вынужден был вступить в колхоз. Однако вскоре была напечатана статья руководителя страны «Головокружение от успехов». После публикации статьи вышло соответствующее по содержанию постановление ЦК ВКП(б), и крестьянин, пользуясь изменением в политике государства, смог на время выйти из колхоза.
1) Назовите руководителя страны, который является автором названной статьи.
2) Укажите год, когда вышла эта статья.
3) В чём состояла причина появления этой статьи?
6..Запишите термины, о которых идёт речь.
1.В 1934 г. СССР вступил в — международную организацию, основанную в процессе создания Версальско-Вашингтонской системы в 1919–1920 гг.
2.Молодёжная организация, созданная в Советской России в 1918 г. с целью поддержки курса и осуществления политики правящей партии большевиков, подготовки кадрового резерва для партии.
3.Возвеличивание роли одного человека, приписывание ему при жизни определяющего влияния на ход исторического развития.
4.Государственное предприятие, обеспечивающее техническую и организационную сельскохозяйственной техникой колхозам.
5.Форма репрессивной политики, осуществлявшаяся в СССР в ходе коллективизации в отношении части крестьянства по имущественному признаку.
6. Изменения в духовной жизни общества, осуществленные в СССР в 20—30-е гг. ХХ в., получили название « революция».
Світ був неміцним. Обидві сторони не вважали війну завершеною і готувалися до її продовження. На початку 50-х років XVII ст. Хмельницький, намагаючись забезпечити сприятливі зовнішньополітичні умови для подальшої боротьби, налагоджував відносини з придунайськими князівствами - Валахією і Трансільванією та особливо з Молдовою. Він намагався досягти широкої дипломатичної ізоляції Речі Посполитої. Для того щоб перешкодити стратегічним планам польського командування використовувати Молдавію як плацдарм для нападу на Україну і змусити молдавського володаря відмовитися від союзу з Польщею, Б. Хмельницький в серпні-вересні 1650 здійснив вдалий молдавський похід. В результаті походу молдавський володар Василь Лупу розірвав союз з Польщею і уклав союз з Україною. Під тиском Туреччини відновив союз з Україною і кримський хан Іслам-Гірей.
Після поразок 1649 Річ Посполита виношувала плани відновлення військових дій проти України. В кінці 1650 сейм прийняв рішення про початок нової військової кампанії.
Військові дії між Україною і Польщею поновилися в ніч з 9 на 10 лютого 1651, коли польські війська, порушивши договір, напали на місто Червоне на східному Поділлі. Козаки на чолі з полковником Д. Нечаєм мужньо захищали місто, але змушені були відступити. Сам Д. Нечай загинув. Знищуючи села і міста Поділля, в кінці місяця поляки почали облогу Вінниці, однак захопити її не змогли. Керував обороною міста Кальницький полковник Іван Богун. Польська армія, зазнавши великих втрат, відступила.
Вирішальна битва між основними силами польської та української армій відбулася 28 червня - 10 липня 1651 поблизу Берестечко на Волині. Битва стала найбільшим військовим зіткненням XVII в. в Європі: польське військо налічувало близько 220-240 тис. чоловік, а українське - близько 100 тис. Союзниками український виступали татари - 30-40 тис. чоловік. У цій битві українське військо зазнало поразки, в значній мірі була викликана втечею військ кримського хана з поля бою.
Повернувшись на початку липня з татарського полону, Б. Хмельницький швидко відновив боєздатну армію і вже через два місяці зупинив просування польської армії в районі Білої Церкви. Це змусило коронного гетьмана М. Потоцького погодитися на переговори. 18 вересня 1651 в Білій Церкві був укладений мирний договір. Його умови були важкими. Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. Чоловік, територія гетьманського управління обмежувалася лише Київським воєводством, в Брацлавське і Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація, шляхта отримувала назад свої маєтки, гетьману заборонялося вести переговори з іноземними державами, він підпорядковувався польському королю і зобов'язувався розірвати союз з кримським ханством. Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті право призначати і звільняти гетьманів переходило до польського короля.
Усвідомлюючи, що дотримання умов договору може спричинити громадянську війну, Хмельницький навесні тисяча шістсот п'ятьдесят два почав готувати армії до нової війни. У квітні того ж року гетьман оголосив про початок нового походу і пішов з 35 тис. Військом на Поділлі. У битві біля гори Батіг поблизу міста Ладижин (1-2 червня 1652) українська армія розгромила 35-тисячне польське військо. Ця перемога сприяла розгортанню антипольської повстання на Поділлі і фактично викликала втрату чинності умов Білоцерківського миру. Але перемога не означала завершення війни, набувала рис затяжний. Тим часом міжнародна ситуація складалася не на користь України. Спроби Б. Хмельницького зробити своїм союзником Молдавію і посадити на її трон свого старшого сина Тимоша причиною утворення антиукраїнської коаліції в складі Трансільванії, Валахії і Польщі.
Протягом 1653 р тривали бойові дії на Брацлавщині, де козаки під керівництвом І. Богуна розгромили під Монастирищем польські підрозділи на чолі зі Стефаном Чернецьким. Восени того ж року польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром потрапило в облогу під Жванецькому замком на Поділлі.
Объяснение:
В период между 12 и 14 веками на Руси великие князья назначали своих наместников управлять городами и волостями, при этом местное население обязано было 3 раза в год на Рождество, Пасху и Петров день снабжать их необходимым запасом продуктов. Со временем кормление превратилось в поборы, и многие вместо продуктов назначали дань деньгами. Указом Ивана 4 Грозного в 1556 году кормления были отменены, население стало платить налог государству, а все чиновники, до сего времени пользовавшиеся кормлениями, стали получать государственное жалование.