1. В чем состояли главные перемены, вызванные промышленным переворотом? 2. Какие произошли изменение в финансовой системы 18-19 в.? 3. Какие перемены произошли в сельском хозяйстве? 4. Какие изменения произошли в жизни общества 18-19 в?
3. Старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам. Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію.
5. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.
6. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.
7. Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.
Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.
1.Для контроля нужно иметь соответствующую подготовку и опыт.Рабочий, пусть даже мастер своего дела, не в состоянии охватить весь процесс и особенности производства.И дело здесь не в принижении рабочих.Можно сделать рабочего контролёром, но он уже будет не рабочим. 2. Контроль друг за другом отвлекал рабочих от непосредственных их обязанностей, упала выработка на производстве, возросли потери рабочего времени. 3. Контроль должен быть объективным, а значит независимым от тех, кого контролируют. Если исполнитель контролирует себя самого и друга с коллегами, почему бы не им, чисто по - человечески.Например, пропустить небольшой брак, закрыть глаза на прогул и др. Так начинается развал дела. Труд и контроль за ним разделились еще во времена, когда строили пирамиды. И советское новшество противоречило опыту всего человечества.Оно было обречено.
2. Збільшилось населення, медицина стала кращою.
3. Старі соціальні верстви (феодали й селяни) поступилися місцем підприємцям і найманим робітникам. Кількість підприємців постійно зростала і перевищила чисельність старих землевласників. Нові підприємці, або буржуазія, уособлювали нову, промислову, Англію.
5. Житло та умови життя в ньому залежали від рівня заможності господаря, що було визначальним за часів панування буржуазії та її інтересів. Найзаможніші особи мали власні великі будинки з десятками кімнат. Люди середнього достатку жили в невеликих будинках на кілька кімнат або орендували зручні квартири. Бідняки селилися в хатинках на околицях, у підвалах, на горищах тощо.
6. Шлюб та сім’я залишалися одними з найважливіших ланок тогочасного європейського суспільства. Зміни, що відбувалися в суспільстві, впливали на них, проте в цілому не порушували їхньої сутності. У цей час були поширені великі сім’ї, у яких діти жили разом із батьками. У знаті це великою мірою обумовлювалося спільною сімейною справою, а в бідноти — піклуванням про старих батьків і фінансовою неспроможністю розпочинати самостійне сімейне життя. Кількість дітей у сім’ї також визначалася заможністю та можливістю їх прогодувати.
7. Велика французька революція кінця XVIII ст. спричинила значні зміни як у стилі життя в цілому, так і в тогочасній моді. Віднині всі люди були рівноправними громадянами, що й обумовило основну рису тогочасного буржуазного вбрання — його одноманітність. Узагалі буржуазний костюм виник в Англії після перемоги там революції, а пізніше поширився на континент. Тепер фактично представників різних станів уже не можна було відрізнити за одягом. Усі могли носити те, що їм до вподоби.
Мода набувала інтернаціонального характеру — однаково одягалися в певний час у Європі й Америці. Із цього можна зробити ще один висновок: у країнах, де залишався свій національний костюм, ще не переміг процес індустріалізації, зберігалося натуральне господарство й не було розвинуто фабричне виробництво одягу.
Не нужно все переписывать, просто выбери главное.
Надеюсь ;)
2. Контроль друг за другом отвлекал рабочих от непосредственных их обязанностей, упала выработка на производстве, возросли потери рабочего времени.
3. Контроль должен быть объективным, а значит независимым от тех, кого контролируют. Если исполнитель контролирует себя самого и друга с коллегами, почему бы не им, чисто по - человечески.Например, пропустить небольшой брак, закрыть глаза на прогул и др. Так начинается развал дела.
Труд и контроль за ним разделились еще во времена, когда строили пирамиды. И советское новшество противоречило опыту всего человечества.Оно было обречено.