1.в колегіумах початку xviii ст. могли навчатися: 2.який із колегіумів був заснований в 1726 р.? 3.яка характеристика належить ф. прокоповичу? 4.хто із українських поетів писав «курйозні вірші»? 5.про який видатний твір йде мова у наведеному уривку: «мова твору староукраїнська з домішками старослов’янської. дійшов до нас дуже пошкоджений, без закінчення і з прогалинами, особливо в першій частині. рукопис десятьма портретами гетьманів, у ньому використано безліч документів, поетичних текстів…» 6.яку з книжок вважають першим узагальнюючим твором з вітчизняної історії:

Петро Дорошенко – визначний державний, військовий та політичний діяч. Козацький полковник, брав активну участь у російсько-турецькій війні, учасник Хмельниччини. Гетьман України з 1665 по 1676 роки. Петро Дорошенко коротка біографія Петро Дорофійович Дорошенко народився 1627 в м. Чигирин в родині козацького роду. Завдяки своєму походженню Петро Дорофійович отримав прекрасну освіту – знав латинську та польську мови, письмову грамоту та багато читав. Ледь не досягши 30 років він стає полковником Прилуцького, а пізніше Черкаського і Чигиринського полків, що входили до війська Б. Хмельницького. Займав високе положення серед оточення гетьмана та вів переговори з польським та шведським урядами. Ще будучи на посаді прилуцького полковника Петро Дорошенко прояв себе як активний учасник російсько — української війни (1658-1659). Дорошенко був активним противником союзу з Московською державою та в якості чигиринського полковника їздив до Москви для того щоб домогтися скасування деяких пунктів Переяславських статей в 1660 році. В 1663 – 1664 роках Дорошенко стає генеральним осавулом при гетьмані П. Тетері. 10 жовтня 1665 рік –це визначна подія у його житті: Павло Дорофійович стає тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку 1666 року на козацькій раді в Чигирині було підтверджено вибір старшини на його користь. Будучи гетьманом Петро Дорошенко провів ряд важливих реформ – встановив митну лінію, карбував власну монету, провадив колонізацію незалежних земель, утворив новий Торговицький полк, здійснював заходи по реорганізації внутрішнього життя українських земель. В 1667 році укладає військовий договір з Кримським ханством та розпочинає воєнні дії в Галичині, змусивши польський уряд визнати автономію Правобережної України та встановив українсько-польський кордон на річці Горинь. 8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго. Його супротивники уклали з Москвою Глухівський договір у 1669 році, що змусило Дорошенка на противагу йому підписати союзний договір з Османською імперією та розпочати війну зі ставленником Речі Посполитої М. Ханенком. Здобувши перемогу у 1672 році було укладено Бучацький мирний договір, який Москва розцінила як можливість захопити Правобережжя. Через його союз з Османською імперією, авторитет Петра Дорошенка серед населення почав стрімко падати і розчарувавшись у політиці свого союзника він вирішує зректися булави на користь Івана Сірка. Після зречення з гетьманства Дорошенко оселився в м. Сосниця (тепер Чернігівська область), проте через деякий час на вимогу царського уряду переїхав до Москви. В 1679-1682 роках Дорошенко був призначеним вятским воєводоюта мешкав бе у Вятці. Був тричі одружений, мав двох дочок і трьох синів. Його правнучкою, по лінії останнього шлюбу з Агафією Єропкиною, була дружина Олександра Пушкіна — Наталя Гончарова.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/petro-doroshenko-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Природу Древней Италии, в целом, никак нельзя назвать благоприятной для жизнедеятельности человека. В начале своего существования Древняя Италия была бедной страной. Для того чтобы полноценно заниматься хозяйством, древние греки были вынуждены строить каналы, чтобы происходило орошение земельных участков.

Очень часто доплыть до соседних поселений было намного легче, чем преодолевать хребты Балканских гор. Благодаря наличию трех морей, жители совершенствовать кораблестроение, что позитивно повлияло на установление новых торговых путей. Также благодаря надежным кораблям, они вели торговлю с другими государствами, продавая им оливковое масло, виноград, красную глину и ювелирные изделия. Большинство населения было задействовано в занятии скотоводством и земледелием. Сельскохозяйственная продукция также ставала объектом внешней торговли.