1. Vysvětlete pojem "reformace". Shrňte základní reformní myšlenky Martina Luthera. 2. Shrňte přínos Martina Luthera pro německý jazyk.
3. Uveďte, v čem se odlišovala švýcarská reformace od německé reformace.

Мне нужно ответить на эти вопросы
1. Объясните значинения реформация и напишете базовые идеи реформ Мартина Лютера
2. Напишите вклад Мартина Лютера для немецкого языка
3. Напишите в чем отличие Швейцарских и Немецких реформации

1. Explain the term "reformation". Summarize the basic ideas of Martin Luther's reform.
2. Summarize Martin Luther's contribution to the German language.
3.State how the Swiss Reformation differed from the German one.​

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

Ордынское иго хотя и сдерживало развитие Руси, но не смогло его остановить. Центром ее возрождения и объединения была Северо-Восточная Русь. Этот район был окружен лесами и реками, меньше всего подвергался набегам монголо-татар, сюда увеличился приток населения.В XIII–XV вв. в этом регионе развитие получили города – Москва, Тверь, Нижний Новгород, Кострома и др. Все они становились центрами ремесла и торговли.В ходе этого процесса возникал вопрос, вокруг какого из этих центров будут объединяться русские земли.На роль лидера претендовали прежде всего Москва и Тверь.Тверское княжество как независимый удел возникло в 1247 г. Оно усилилось в период правления князя Ярослава. Но в конце XIII – начале XIV в. стало очень быстро возвышаться Московское княжество.К причинам возвышения Московского княжества обычно относят:1) выгодное географическое положение этих земель: их расположение на пересечении торговых путей, отсутствие границ с иностранными государствами;2) личные качества московских князей, в частности Ивана Калиты и Дмитрия Донского;3) выгодные условия для боярской службы при московском дворе, что привлекало сюда самые лучшие военно-служилые кадры;4) промосковская позиция Русской Православной церкви (в 1326 г. Ивана Калита приглашает митрополита в Москву, сюда переносится его резиденция. Москва стала религиозным центром Руси);5) более быстрое развитие в Московском княжестве прогрессивных для того времени феодальных отношений;6) политическая «слепота» монголо-татар, которые не сумели за феодальными распрями рассмотреть нового лидера.Основателем Московской династии был Даниил Романович, который получил Москву в удел от отца, Александра Невского, в 1276 г.Потомки князя увеличили территорию вдвое к середине XIV в. Возвышению Москвы довольно долго препятствовала Тверь, очень сильное княжество, во главе которого стояли двоюродные братья князей московского дома.Хитрая дипломатическая политика Ивана Калиты (1325–1340), водившего дружбу с Ордой, выдвигала Москву в лидеры.В 1327 г. в Твери погиб ханский сборщик дани Чол-хан, что обострило отношения Орды и Твери. Данной ситуацией воспользовался Иван Калита. Он отправляет против Твери карательную экспедицию и получает за это в 1328 г. ярлык на великое княжение Владимирское. Затем Иван Калита присоединил к Москве Ростов, Углич, Галич и Белоозеро.Политику Ивана Калиты продолжали его сыновья, Симеон Гордый (1340–1353) и Иван Красный (1353–1359). В 1362 г. Дмитрий Иванович, князь московский, получает ярлык на княжение. Ему удается одержать важную для русских победу над монголо-татарами в Куликовской битве (8 сентября 1380 г.).Благодаря Куликовской битве:1)размер дани монголо-татарам был сокращен;2) Москва заявила о себе как национальный политический лидер;3) в социальной сфере в это время наблюдается:– появление и рост дворянского землевладения;– усиление феодальной эксплуатации;– ограничение в праве перехода крестьян от одного помещика к другому (26 декабря, Юрьев день).Стремление к ликвидации монголо-татарского ига и усиление феодальной эксплуатации делали необходимым укрепление великокняжеской власти.