1.Які факти свід чать про те, що лорд-протектор мав більше влади, ніж король напередодні революції? 2.Як відбувалася боротьба між королем і парламентом?

сакское время - это время высшего развития военной демократии как типа общественного устройства, основные черты которого сложились еще в эпоху бронзы. происходит формирование государства.

саки - древние племена, населявшие казахстан и среднюю азию в i тысячелетие до н.э.

саки населяли территорию казахстана в iii вв. д.н.э.

известны две группы древних текстов, содержащих сведения о саках:

наскальные надписи персидских царей (дария, ксеркса).

сочинения греко-римских авторов (геродот, страбон и

в письменных источниках саки встречаются с разными названиями:

«отец » древнегреческий геродот, саков называет массагетами.

персы саков называли «могучими мужьями», а иранцы - «туры с резвыми конями».

геродот, живший в 484-425 гг. до н.э., в своей книге «», написанной в 430- 425 гг. до н.э. утверждает, что «персы всех скифов называют саками». «по одежде и образу жизни массагеты похожи на скифов», - писал геродот.

страбон писал о саках, что «все они прямодушны и верны договорам».

греки называли саков - «азиатскими скифами».

согласно древнегреческим источникам саки «к врагам - беспощадны, к друзьям - верны». греки считали саков самым справедливым и честным народом, среди всех, известных им.

в древнегреческих источниках встречается еще одно название кочевников - дай (даи)

сакские племена, населявшие земли северо-восточнее арала, получили название дай, аргиппеи, исседоны. эти племена кочевали в южном приаралье, северном и центральном казахстане. саков с «остроконечными шапками» (тиграхауда), населявших жетысу ученые связывают с «казахами с высокими колпаками».

расселение сакских племен

группа сакских племен территория расселения

саки-тиграхауда («носящие остроконечные шапки») жетысу (семиречье), подножье тянь-шаня, среднее течение сырдарьи и в северном кыргызстане, ташкенте.

саки-парадарайа («заморские саки») приаралье и низовья сырдарьи. (северное причерноморье, северный и центральный казахстан, низовья амударьи)

саки-хаумаварга («изготавливали напиток хаома») долина реки мургаб (река в туркмении и афганистане)  

антропологический тип саков

антропологический тип саков: европеоидный. однако во внешнем облике саков больше стали появляться монголоидные черты.

особенно сильно монголоидные черты выражены у саков северного и восточого казахстана.

у племен, населявших территорию казахстана, в антропологическом облике стали доминировать монголоидные черты в эпоху железа.

монголоидные черты у сакских женщин были более заметны.

ученый-антрополог м. м. герасимов

сделал реконструкцию обликов древних жителей жетысу, по их останкам.

общественное устройство саков

когда люди начали использовать железо в производстве, начался рост и накопление излишек в обществе, что в свою очередь к усилению общественного и имущественного неравенства.

сакское общество жило в период распада первобытного строя и формирования военной демократии: члены племени на собрании выбирали вождей.

у вождей были важные функции в обществе:

осуществляли руководящие полномочия;

решали споры между и племенами;

регулировали отношения внутри рода;

регулировал вопросы землепользования и кочевок;

следили за обеспеченностью людей продуктами и оружием.

государственные дела решались на народном собрании.

народное собрание - это собрание всех взрослых мужчин и женщин племени, которые имели влияние на вождей.

на народном собрании выбирали вождя.

сакские вожди обладали большой властью: решали вопросы войны и мира, заключали союзы, отправляли послов, возглавляли войска.

титул верховного правителя сакского племенного союза: царь.

Доба великих ічних відкриттів стала переломною між середніми віками та новим часом: людство накопичило достатньо знань і відчуло потребу пізнати землю з її невідомими просторами. наприкінці середніх віків торгівля з країнами сходу набула постійного характеру. різноманітні східні товари — прянощі, ювелірні вироби, тканини тощо — стали звичними для європейців. однак у другій половині xv ст. ситуація значно ускладнилася внаслідок загарбання турками-османами близького сходу. різноманітні побори з торговельних караванів і кораблів, грабунки, піратство робили торгівлю вельми ризикованою, невигідною та нерегулярною. з'явилася велика кількість посередників (арабів, італійців), що призводило до подорожчання товарів. шлях до індії через єгипет і червоне море повністю контролювали араби, які не допускали сюди європейців. до пошуків казково багатої індії європейців підштовхувала й інша причина: для розвитку торгівлі, заснування нових підприємств потрібні були золото і срібло. у західній європі його не вистачало. передумовами великих ічних відкриттів стали важливі удосконалення, досягнуті на той час у мореплавстві та військовій справі, зокрема: 1. португальці в xv ст. створили швидкий і легкий вітрильник для далеких подорожей — каравелу. вона мала три щогли з прямими і скісними вітрилами та могла рухатися за будь-якого вітру, досягаючи швидкості 22 км на годину. 2. було удосконалено компас і морські карти. компас, що з'явився в європі наприкінці xii ст., мав вигляд магнітної стрілки, яку клали на шматок дерева, що плавав у посудині з водою. тепер же магнітну стрілку скріпили з котушкою і настромили на стержень, що надало їй схожості з сучасним морським компасом. у xiv ст. з'явилися перші морські компасні карти-портолани з нанесеною компасною стрілкою. вони досить точно відображали відомі європейцям землі та моря. 3. європейські мореплавці почали використовувати винайдену арабами астролябію для визначення місцезнаходження корабля у відкритому морі за зірками. 4. важливе значення мало і вдосконалення вогнепальної зброї: було винайдено ручні її різновиди — аркебузи, пістолети, мушкети.