Началом холодной войны принято считать 5 марта 1946 года, когда У. Черчилль произнес свою знаменитую речь в Фултоне, в которой выдвинул идею создания военного союза англосаксонских стран с целью борьбы с мировым коммунизмом. Также в речи было заявлено, что отношения СССР с одной стороны и США и Великобритании с другой стороны должны строиться на военном превосходстве стран, говорящих на английском языке. Черчилль, прежде всего, решил укреплять отношения с США, т.к. они обладали монополией на ядерное оружие. Это заявление обострило противостояние между СССР и Западом.
Новела "Перевтілення" — це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім'ї "більш чужим, ніж найчужіший". Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка вдався до засобів модернізму. Головний прийом — фантастичне перетворення людини на комаху. Але це лише б звернути увагу людей на те, як вони ставляться до своїх близьких. За що любимо близьких? Хіба за щось конкретне, за красу, розум, талант? Ні, ми любимо їх просто тому, що вони наші рідні. Але в житті Грегора Замзи, який усе життя працював для сім'ї, сталося так, що це питання стало головним. Одного разу, коли вранці він відчув, що перетворився на комаху, він побачив справжнє ставлення родини. Невже в цьому винне його перевтілення? Чи їхнє? Хіба не абсурдно звинувачувати хворого у тому, що він захворів? Але родина Грегора відсторонюється від нього, бо тепер він зайвий у їхньому житті, заважає їм жити респектабельним життям. Чи осуджує він близьких? Ні, скоріше розуміє, бо все ще має людське серце. Він, залишаючись самотнім, вибачає їхню відчуженість і поводиться людяніше, ніж його близькі. Абсурдність ситуації посилюється тим, що найнята служниця й та пристосовується до Грегора. Хай і брутальна вона, і нетактовна, але все ж допомагає Грегорові. А найбільше ранить його зрада сестри, яка, хоча спочатку й співчувала йому, не намагається навіть приховати відразу до нього. От чому Грегор почувається не тільки самотнім, але й не має надії на одужання. Абсурдно боротися за права людини комасі, особливо коли ти навіть в очах рідних комаха.
