1 Які реформи здійснили гусити захопивши владу ? 2 У якому році угорці здобули нову батьківшину?3Які чинники спонукали до об‘єднання Польші та зміцнення королівської влади ? 4 Як було створено велике князівство Литовське ? 5Як відбувалася християнізація держав Центральної та Східної Європи ?

Десять тисяч років тому на планеті значно потеплішало, закінчився льодовиковий період. наставали часи неоліту. людина навчилася виготовляти зручніші та міцніші знаряддя праці. жінки під час збиральництва помічали, що зерна, які впали на м'який ґрунт, паростки. це наштовхнуло людей на думку спробувати вирощувати біля оселі їстівні рослини. задля цього почали попередньо розпушувати ґрунт палицями-копачками. з часом створили мотику. так утворюється перший вид землеробства — мотичне. згодом землеробство поширюється в місцевості з не таким сприятливим кліматом — на північ. там люди мусили розчищати землі від лісів для засівання. для цього дерева підрубували, корчували пеньки, а потім усю деревину підпалювали. попіл, що лишався, мотиками заорювали в ґрунт. земля ставала родючішою. так утворився ще один вид землеробства — підсічно-вогневий. завдяки праці землеробів люди отримували зерно, боби, фрукти, овочі, олію, хліб. почалося тварин, м'ясо яких споживали, коли не вистачало здобичі. виникає є скотарство. воно дало змогу отримати жири, молоко, сир, сметану, вовну. тварин до того ж використовували як тяглову силу, щоб зорати поле, перевезти вантажі, їздити верхи. використання худоби до появи орного землеробства. це була фізично важка праця, не під силу жінкам, тому її виконували чоловіки. щодалі зростала їхня роль у господарюванні. чоловіки приносили з лісу дитинчат тварин, які залишилися без батьків або відбилися від стада. цих дитинчат — поросят, козенят, телят — не споживали одразу, а починали відгодовувати в загонах. більшість тварин живилася рослинною їжею. винятком були собаки, які жили поруч з людьми без примусу, що було взаємовигідно. згодом свійську худобу (, табунами) почали випасати на луках, переганяючи її з місця на місце під наглядом та охороною. так із утворилося відгінне скотарство. це була справа переважно чоловіків, які тепер стали головними постачальниками та виробниками їстівних продуктів. жінкам залишалися обов'язки нагляду за ім господарством. за таких умов керівна роль у людських колективах переходить до чоловіків. на зміну матріархату приходить патріархат. з часом народи, що обрали землеробство як головний вид господарювання, залишаються постійно жити на певній місцевості. вони стають осілими . а ті, хто обрали для себе головним заняттям відгінне скотарство, змушені були постійно шукати для своїх стад нові пасовища. згодом вони стали кочівниками. отже, різні види господарювання зумовили й різні способи життя давніх людей — осілий і кочовий. з виникненням землеробства й скотарства люди вже не збирали в готовому вигляді продукти харчування, а виробляли їх. так занепав привласнювальний засіб ведення господарства, натомість утворилося виробне господарство. це було докорінним перетворенням у розвитку трудової діяльності людей, тому вчені назвали цю подію неолітичною революцією. неолітична революція — так називається перехід людства від збиральництва та мисливства (привласнювальне господарство) до рільництва і скотарства (виробне господарство), який відбувся за часів неоліту.

После разгрома иранцами кидаритов, в Средней Азии возникло царство эфталитов. Но в отличие от предшественников эфталиты были местного происхождения. Их родина находилась в районах Припамирья. Вероятно, они тоже были ираноязычны.

В середине V века эфталиты начали широкомасштабные вторжения в Иран и Индию, где они под предводительством царя Тороманы, а затем его сына Михиракулы, на некоторое время захватили северо-западную часть страны, а также долину Ганга. В период своего наибольшего расширения царство эфталитов занимало огромные территории, заменив собой Кушанское царство.

В Индии в 540-х годах эфталиты, кажется, потерпели поражение, но часть племён, участвовавших во вторжении, осела в северной части страны. Со временем они перемешались с местным населением, в результате чего возникла новая этническая общность — раджпуты (о них в главе «Индия»),

Трудно сказать, все ли приведённые здесь правители эфталитов были царями целого государства, возможно, некоторые из них правили лишь отдельными частями его.

Ахшунвар (Хушнаваз) сер. V в. — кон. V в.

Торомана кон. V в.-510/15

Михиракула 510/15- ок. 540

Гатфара ок. 540-565

Фагониш  565—567

В Средней Азии в 565 году эфталиты потерпели поражение от Тюркского каганата. После этого они сместили с престола царя Гатфара и на его место избрали Фагониша. Но противостоять совместному наступлению тюрок и персов не смог и он. Победители поделили между собой территорию эфталитского государства.

Объяснение: