1. Як в давнину називали Китай та китайського імператора? Чому
відродження Китайської імперії супроводжувалося грандіозним
будівництвом? Що засвідчували споруди та яке значення вони мали?
2. У чому полягала своєрідність китайського релігійного життя?
3.Що дало змогу монголам захопити Китай? Чому китайці повстали
проти монгольських завойовників?
4. Батьківщиною яких важливих винаходів, наукових і технічних
досягнень став Китай?
5. Якими своєрідними рисами відрізнявся китайський живопис?
6. На стрічці часу позначте китайські династії періоду Середньовіччя ПОЖАЙЛУСТА ОЧЕНЬ НАДО
Чингисхан - самый великий хан монголов, создатель огромной империи. Его имя - это прозвище, которое означает "Хан-океан", его настоящее имя - Тэмучжин. Но поначалу Чингисхан отнюдь не был могущественным правителем, он самостоятельно свой путь от воина-багатура до легендарного завоевателя.
Родом он был из достаточно знатной семьи, но в молодости какое-то время бедствовал, пока не собрал вокруг себя отряд последователей. С этим отрядом он вступил в противоборство со своим бывшим другом, а теперь соперником Джамухой, и, одолев его, подчинил своей власти Монголию. После этого он написал новый закон для всех монголов и стал превращать разрозненные племена кочевников в единое государство. Закончив с этим, Чингисхан собрал великое войско и отправился в поход, покорять новые земли.
У него было несколько жён и множество детей. Своим детям незадолго до смерти Чингисхан оставил завещание: продолжать великий завоевательный поход и дойти до "Последнего моря" - побережья Атлантического океана. Те в меру сил попытались выполнить завет, но в Европе их завоевания остановились на Венгрии, дальше они не
О жизни и деяниях Чингисхана было составлено "Сокровенное сказание монголов", из которого историкам стало известно множество подробностей биографии этого великого правителя и полководца.
Запорозька Січ як військово-політична організація - абсолютно унікальне явище світової історії. Це була демократична, православна, воєнізована республіка, об’єднана спільною справою захисту своєї землі від ворогів і панів, спільною вірою, добровільним набуттям звання запорожця і підпорядкування суворим законам (неписаним) і дисципліні, дотриманню обрядів і традицій, порушення яких жорстоко каралося.
Становлення військового мистецтва українських козаків відбувалося під впливом ряду факторів і протягом тривалого часу. Поселившись на Нижньому і Середньому Подніпров’ї, козаки тим самим, з одного боку, стали захисниками своїх володінь, а відтак і південно-східного кордону держави від турецько-татарських нападів. З іншого - з кінця XVI ст. козаки протистояли натиску польських військ, оскільки влада Речі Посполитої прагнула перетнути шлях на Січ селянам і міщанам та поставити її під свій контроль. Отже, козаки повинні були зберегти себе і одночасно протистояти тактичним прийомам наступу як турків і татар (надзвичайно швидке пересування, дроблення війська на дрібні загони і розсіяння їх на великій площі), так і важкоозброєних, закованих у лати польських рицарів. Необхідність «здобуття хліба», тобто заняття здобичництвом, поєднаним із завданням відібрати в нападників награбоване майно і ясир, сковувати сили противника в приморських містах-фортецях, - усе це разом і витворило унікальне військове мистецтво козаків. При цьому запорожці вміли і запозичувати деякі прийоми військового мистецтва у своїх противників.