1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

1. Разрушение старых представлений о мире-подтверждение гипотезы о шарообразности Земли

2. Западная Европа превратилась в регион влияющий на судьбы далёких стран и народов

3. Начал складываться единый мировой рынок

4. Сместился вектор торговых центров из Средиземноморья в океанские порты: Лиссабон, Лондон, Антверпен, Амстердам, Севилью и т.д.

5. Появились первые колониальные империи: Испанская, Португальская

6. Революция цен в Европе - падение цен на золото, удорожание товаров

7. Изменился повседневный рацион европейцев: картофель, томаты, фасоль, кукуруза, шоколад, кофе, чай.

Объяснение:

Рабочее движение в Казахстане в 1905—1907 гг. вступило в новый этап своего развития. В эти годы произошел ряд крупных политичес­ких и экономических выступлений рабочих, тесно связанных с общим ходом революционных процессов в России: забастовки на Успенском медном руднике в декабре 1905 г медеплавильном заводе, в Карагандинских копях и на Успенском руднике в июне 1907 г., на предприятиях Семипалатинска, Уральска, Актюбинска, Верного, Кустаная и.т.д.

Наибольшего размаха забастовки и стачки рабочих в Казахстане получили на железнодорожном транспорте. В годы революции на линиях края неоднократно прекращалось движение поездов, желез­нодорожники явочным порядком вводили 8-часовой рабочий день, добивались ряда уступок со стороны администрации, создавали проф­союзы, брали в свои руки руководство станциями, участками, а иногда целыми дорогами; организовывали боевые дружины и т. д. Возник­шие в период высшего подъема революции в октябре-декабре 1905 г. железнодорожные комитеты Перовска, Петропавловска, Уральска и других стран .