1. які відомі пам'ятки літератури та літописання 2. назвіть найвідоміші архітектурні пам'ятки. 3. які жанри образотворчого мистецтва набули розвитку. Назвіть найвідоміші пам'ятки образотворчого мистецтва.
Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких просторів Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
землетрясение на острове Родос, в результате которого городу Родосу был нанесён значительный урон, в том числе и гавани, которая была почти полностью разрушена. Самым известным из разрушенных этим землетрясением сооружений является статуя колосса Родосского, одна из семи чудес древнего мира. Во время землетрясения сильно пострадали также и другие города острова.
Датой толчков чаще всего называют 226 год до н.э., но некоторые источники сообщают, что разрушительное стихийное бедствие произошло в 227 году до н. э.[1].
Актуальність. 700-річчя османської державності (1299-1999) - подія, зазначена ООН і по-різному зустрінутий громадськістю та вченими різних країн. Залишимо осторонь гострі політичні оцінки і ретроспекції тенденційного характеру, які в надлишку з'явилися в зв'язку з цим - умовної - датою. Європа ще не охолола від Хрестових походів, як зі Сходу потягнуло обпалюючим жаром нових воєн. Спочатку біля кордонів втомленою Візантії, а потім і далі - на курних дорогах Балкан, протоптаних хрестоносцями, з'явилися мовчазні смагляві вершники. У другій половині XIII - на початку XIV ст. на півострові Мала Азія, або інакше в Анатолії, почала складатися нова держава - Османська імперія. Її становлення, як вся специфіка цивілізаційного типу, була безпосередньо пов'язана з військово-міграційними процесами. Суть справи в тому, що друга (після сельджуків) хвиля переселення тюркського етносу в Малу Азію з далеких просторів Центральної Азії була ініційована потужним тиском татаро-монгольського
землетрясение на острове Родос, в результате которого городу Родосу был нанесён значительный урон, в том числе и гавани, которая была почти полностью разрушена. Самым известным из разрушенных этим землетрясением сооружений является статуя колосса Родосского, одна из семи чудес древнего мира. Во время землетрясения сильно пострадали также и другие города острова.
Датой толчков чаще всего называют 226 год до н.э., но некоторые источники сообщают, что разрушительное стихийное бедствие произошло в 227 году до н. э.[1].