1.Яким було дитинство Александра Македонського? 2.Яка була у нього освіта? 3.Про що він мріяв? 4.Як він виглядав? 5.У якій битві з військом свого батька взяв участь, що сталося внаслідок цієї битви? 6.Як реформували Македонську армію філіп її та александр? 7.Які битви стали переможними у східному поході александра? 8.Опишіть маршрут східного походу Александра 9.В чому значення життя й діяльності александра македонського для історії?
Умови угоди:
Велике Князівство Руське (ВКР) охоплювало територію Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств і входило на рівних правах із Польщею і Литвою до складу Речі Посполитої.
Виконавчу владу і командування військом здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Обирали гетьмана козацтво, шляхта та духовенство.
Вища законодавча влада належала Національним зборам. У ВКР запроваджувалися посади канцлера (прем’єр), маршалка (спікер), підскарбія (віце-прем’єр і міністр фінансів) і вищий судовий трибунал. Усе діловодство мало вестися руською (староукраїнською) мовою.
ВКР мало право створити монетний двір для карбування власної монети.
Збройні сили ВКР: 30 тис. реєстрових козаків і 10 тис. постійного найманого війська. Польським військам заборонялося перебувати на території ВКР. У разі воєнних дій, перебуваючи на територіях ВКР, вони переходили під командування гетьмана.
Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку до ста козаків із кожного полку мали приймати до шляхетського стану.
Православні зрівнювались у правах із католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася лише поза межами ВКР. У сенаті Речі Посполитої мали надати місце православному митрополитові київському і п’ятьом православним єпископам.
ВКР мало право на два університети (Києво-Могилянська колегія отримувала такі ж права, як і Краківський університет, а другий вуз мали заснувати в іншому місті), а також відкривати гімназії, колегії (середні навчальні заклади) та друкарні ”скільки буде потрібно”.
Землі шляхти, конфісковані після 1648 року, поверталися попереднім власникам. Питання селян та козаків, що вже мешкали на цих ґрунтах, не врегульовувалося. Обумовлювалося лише, що шляхтичам заборонено тримати приватні збройні загони.
Саме останній пункт значною мірою пояснює не сприйняття Гадяцького договору значною частиною козацтва і старшини.
Підписання Гадяцького договору спричинило російсько-українську війну. В ході якої І. Виговський розбив 100-тисячну московську армію під Конотопом (1659 р.), але через свою непопулярність не зумів використати результати перемоги.
І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія 1659 р., підтримуючи заколотників, захопила лівобережжя України.
Объяснение:
Lex Canuleia (445/443 годы до н. э.) — отмена запрета на браки между патрициями и плебеями.
Lex Licinia Sextia (367 год до н. э.) — избрание как минимум одного из консулов из числа плебеев.
Lex Ogulnia (300 год до н. э.) — допуск плебеев к почти всем жреческим должностям.
Lex Hortensia (287 год до н. э.) — решения Народного собрания получили автоматическую силу закона.
Lex Acilia de intercalando (191 год до н. э.) — реформа календаря (понтифики получили право вставлять дополнительные месяцы).
Lex Villia Аnnalis[1] (180 год до н. э.) — установление порядка занятия высших должностей республики (предварительное отбытие 10-летней воинской повинности, иерархия магистратур, минимальный двухлетний промежуток между ними).
Lex Aebutia (168 год до н. э.) - учреждение формулярного процесса в римском судопроизводстве взамен более старого, легисакционного.
Lex Calpurnia de repetundis (149 год до н. э.) — первый закон против злоупотреблений в провинциях.
Lex Sempronia frumentaria (123 год до н. э.) — первый из хлебных законов (Leges frumentariae): каждый римский гражданин получал право купить определённое количество зерна со скидкой[2].
Lex Rubria (123 или 122 год до н. э.) — основание колонии на месте разрушенного в 146 году до н. э. Карфагена.
Lex Caecilia Didia (98 год до н. э.) — введение обязательного временного промежутка в три нундины между публикацией законодательной инициативы и голосованием по нему; запрет на объединение разных законопроектов для общего голосования.
Lex Iulia (90 год до н. э.) — дарование римского гражданства тем из числа союзников, кто сохранил верность Риму.
Lex Cornelia de magistratibus (81 год до н. э.) — закон о магистратах (повышение возрастного ценза, введение минимального 10-летнего срока перед избранием на ту же должность).
Lex Gabinia (67 год до н. э.) — предоставление Гнею Помпею чрезвычайной власти для борьбы с пиратами.
Lex Manilia (66 год до н. э.) — передача Гнею Помпею всех восточных провинций и войск для войны с Митридатом и Тиграном.
Lex Trebonia (55 год до н. э.) — закрепление за каждым из консулов 55 года до н. э. провинций на последующие пять лет.
Lex Roscia (49 год до н. э.) — представлен сенату претором Луцием Росцием Фабатом от имени Цезаря; предоставлял римское гражданство цизальпинским галлам в Транспадании (районе Цизальпинской Галлии севернее реки Пад).
Lex Paedia (43 год до н. э.) — лишение воды и огня убийц Цезаря.
Lex Titia (43 год до н. э.) — превращение второго триумвирата в высший государственный орган.