1) який народ заснував Спарту?
2) як називалася область в Греції, де виникла Спарта?
3) хто такі ілоти?
4) який податок (налог) платили ілоти? – див. відео
5) хто такі періеки?
6) запишіть заняття спартанців (див. відео)
7) як з’явилося слово «лаконичность»? (див. відео)
Що воно означає?
8) хто міг приймати участь в народних зборах (див. відео)
9) закінчить речення і запишіть у зошит:
а) хлопчики з 7 років…
б) до 12 років хлопчики…
в) з 16 років…
г) у 30 років…
10) запишіть у зошит схему управління Спартанською державою
згідно з законами
КУРСКАЯ БИТВА 1943, оборонительная (5 – 23 июля) и наступательные (12 июля – 23 августа) операции, проведенные Красной Армией в районе Курского выступа по срыву наступления и разгрому стратегической группировки немецких войск.
Победа Красной Армии под Сталинградом и ее последующее общее наступление зимой 1942/43 г. на огромном пространстве от Балтики до Черного моря, подорвали военную мощь Германии. Чтобы воспрепятствовать упадку морального духа армии и населения и росту центробежных тенденций внутри блока агрессоров Гитлер и его генералы решили подготовить и провести на советско-германском фронте крупную наступательную операции. С ее успехом они связывали надежды на возврат утраченной стратегической инициативы и поворот в ходе войны в свою пользу.
Предполагалось, что советские войска первыми перейдут в наступление. Однако в середине апреля Ставка ВГК пересмотрела намеченных действий. Причиной тому явились данные советской разведки о том, что немецкое командование планирует провести стратегическое наступление на Курском выступе. Ставка приняла решение измотать противника мощной обороной, затем перейти в контрнаступление и разгромить его ударные силы. Произошел редчайший в истории войн случай, когда сильнейшая сторона, владея стратегической инициативой, преднамеренно предпочла начать боевые действия не наступлением, а обороной. Развитие событий показало, что этот смелый замысел был абсолютно оправдан.
Селянський рух становив органічну складову революції 1905-1907 рр.
Початок селянських заворушень в Україні припадає на весну 1905 р. Форми боротьби були традиційними, але мали масовий, демонстративний, зухвалий характер. На цьому етапі селяни захоплювали землю, вирубували ліси, забирали збіжжя, реманент, провіант у поміщиків, власників цукроварень і винокурень.
Влітку селянські виступи досягають свого піка. Рух охопив усі регіони України, але найбільша його інтенсивність гається на Правобережжі. З 36 повітів Правобережної України селянськими заворушеннями були охоплені 23. Поряд з традиційними формами протесту селяни використовують нові для них форми - сільські страйки.
У липні 1905 р. виникає і перша суспільно-політична організація селян Всеросійська селянська спілка.
Епіцентром анти поміщицьких погромів в Україні була Чернігівська губернія, де лише в одному Городянському повіті в жовтні 1905 р. знищено 16 панських маєтків та 2 винокурні. Протягом 1905 р. було проведено 3 з'їзди Селянської спілки, де формувалися політичні, економічні й соціальні очікування та побажання селянства. Лави цієї організації, незважаючи на репресії, швидко зростали: наприкінці 1905 р. налічувалось близько 200 тис, а в 1906 - І млн членів.
Свого апогею селянська війна досягла влітку 1906 р. Розпуск І Думи в липні 1906 р. збігся з піком селянських виступів. Після цього уряд перейшов у рішучий наступ.
Навесні 1907 р. знову почалися активні дії селян. Але наприкінці літніх місяців селянська війна стає слабшою і поступово завмирає.
В процесі революції виникали селянські організації - керівні органи, які скеровували дії селян, стримували насильства, надавали політичну спрямованість та упорядкованість боротьбі, встановлювали революційну дисципліну.
Важливим наслідком селянської революції було руйнування традиційного селянського суспільства і світосприйняття. Якщо в революцію селяни вступали, маючи традиційні ілюзії (цар дасть землю і волю), то в ході революції, особливо на етапі її спаду (каральні експедиції, масові екзекуції, арешти, розстріли, шибениці, заслання, тюрми) ці традиційні уподобання селянства зазнали суттєвих змін. В ході революції "знизу" формувалося нове, політично незалежне селянство. Основною метою його боротьби була земля, але селяни інтуїтивно відчували потребу в політичних змінах на підставі конституціоналізму (вимога Установчих зборів, політичних свобод), усвідомлення об'єднання зусиль з робітниками міста в протистоянні з урядовцями, поліцією, поміщиками.
Объяснение: