1. З якою метою Данило Галицький розпочав листування з Папою Інокентієм ІV? *
а) хотів зробити католицизм офіційною релігією Галицько-Волинського князівства
б) вів переговори про укладання династичного шлюбу
в) планував отримати королівську корону з рук Папи Римського
г) хотів домовитися про організацію хрестового походу проти монголо-татар
2. Вкажіть назву спеціального дозволу на правління, який надавала Золота Орда своїм васалам? *
а) указ
б) ярлик
в) грамота
г) патент
3. Який князь об'єднав Галицьке і Волинське князівства? *
А. Володимир Осмомисл
Б. Данило Галицький
В. Мстислав Осмомисл
Г. Роман Мстиславич
4. Який Галицький князь укріпив власне князівство, розширив його територію і домігся міжнародного визнання? *
А. Ярослав Осмомисл
Б. Володимир Осмомисл
В. Святослав Осмомисл
Г. Роман Осмомисл
5. 1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним: *
А. Утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.
Б. Розпад єдиної держави, зростання самостійності бояр, втручання у внутрішні справи сусідніх держав.
В. Відновлення державної єдності, намагання створити антимонгольську коаліцію європейських держав.
Г. Ослаблення золотоординської залежності, боротьба з Польщею й Литвою за Люблінську та Берестейську землі.
6. Що було спільного в правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславовича та Данила Романовича? *
А. приборкання боярської опозиції
Б. розбудова Галицької митрополії
В. боротьба з Тевтонським орденом
Г. створення антимонгольської коаліції
7. Який наслідок для Галицько-Волинського князівства мала загибель князя Романа Мстиславовича? *
А. зміна системи престолонаслідування
Б. установлення монгольського панування
В. утрата контролю над Червенськими містами
Г. тимчасова втрата державної єдності земель
8. Кому з князів літописець приписує вислови: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)», «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам»? *
А Ярославу Осмомислу
Б Роману Мстиславовичу
В Данилу Галицькому
Г Юрію I Львовичу
9. На яку верству суспільства переважно спирався Данило Галицький у боротьбі проти боярського свавілля? *
А іноземних колоністів
Б міщан
В селян
Г удільних князів
10. Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович *
А. позбувся політичної залежності від ханів Золотої Орди.
Б. зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі.
В. зупинив тевтонських рицарів-хрестоносців на руські землі.
Г. поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька.
11. Про якого князя йдеться в уривку з джерела:«Сей же король був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком». *
А. Данило Романович
Б. Юрій ІІ Болеслав
В. Роман Мстиславич
Г. Юрій І Львович
12. Про якого князя йдеться в уривку історичного джерела:Божою милістю був князем і дідичем королівства Русі, … став розмножати число латинників і їх віру, …принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів. *
А. Лев Данилович
Б. Данило Романович
В. Юрій І Львович
Г. Юрій ІІ Болеслав
сарматские племена жили на территории казахстана с viii в. до н.э. до v в. н.э. начиная с iii в. до н.э. название племени «сармат» встречается в трудах древних авторов.
появление этого названия совпадает с началом интенсивного движения в 111-11 вв. до н.э. сарматских племен на северный кавказ и в северное причерноморье.
сведении о сарматах писали древне греческие и римские диодор, плиний, полибий. в трудах геродота говориться что сарматы говорили на скифском языке.
памятники расположены по долинам рек, в основном жайыка (урал), илека, эмбы. в местности сарыкамыс до поселка кульсары встречаются глиняные насыпи.
во ii в. до н.э. савроматы, постепенно захватывая земли в междуречье волги и жайыка, дошли до земель северного причерноморья. совершали походы в страны передней азии, на кавказ и в парфию. эти племена связывали культуры центральной азии и причерноморья.
археологические памятники устюрта - байте, терен. при раскопках этих памятников были найдены молитвенные места, где совершались жертвоприношения, групповые молитвы. здесь имелись покрытые камнем, округлые оградительные сооружения, каменные жертвенники. по кругу были поставлены каменные столбы с изображениями (идолами).
их число достигло 30-40. в молитвенных местах встречается остатки пепелищ, что указывает на поклонение даев-массагетов огню и солнцу. в местностях дыкылтас и устюрт в западном казахстане обнаружены погребения байте, карамонке и терен, относящиеся к эпохе железа.
найденные святилища относятся к iv-ii вв. д.н.э. святилище - место отправления культов в первобытной религии - пещера, огороженный участок, постройка и т.д. даи-массагеты поклонялись огню и солнцу, доказательством этому являются остатки пепелищ найденных в молитвенных местах.
савроматы были родственниками даям, массагетам и исседонам. из записей геродота и персидского цари ксеркса мы знаем, что в 1 тысячелетии до н.э. арало-каспийский регион был населен племенами дахов (даев, дагов), саков-массагетов. союз даев состоял из нескольких родов и племен.
в 248-247 гг. до н.э. арсак (аршак), выходец из дайского племени апарн, завоевал, большую часть парфии (территория современного ирана) и соседние районы гиркании, основал здесь династию аршакидов.