1. Засоби вичавлювання з народу грошей, які було застосовано в роки перших п’ятирічок: • А державні позики, емісія грошей, збільшення виробництва горілки.
• Б емісія грошей, збільшення виробництва горілки, соціальні пільги.
• В збільшення виробництва горілки, соціальні пільги, державні позики.
• Г соціальні пільги, державні позики, емісія грошей.
2. Причина провалу в УСРР плану форсованої індустріалізації в роки першої п’ятирічки:
• А виконанню плану перешкодили зовнішньополітичні обставини, реальна загроза війни.
• Б виконанню плану перешкодили непередбачені стихійні лиха.
• В нереальність показників плану індустріалізації, адміністративно-командні методи виконання.
• Г саботаж населення, збройний опір, диверсії, «економічне шпигунство».
3. Причини реалізації більшовицькою владою планів форсованої колективізації українського села:
• А колгоспи швидко довели селянам свою ефективність.
• Б масштабні репресії та Голодомор змусили селян сприйняти колгоспи.
• В українські селяни щиро вірили в ідеали комунізму й підтримували більшовиків.
• Г широка агітаційна кампанія та економічна зацікавленість селян.
4. Мета більшовицької політики індустріалізації:
• А забезпечення часткового вдосконалення та розвиток промисловості, відбудова якої відставала від відбудови сільського господарства.
• Б завершення промислового перевороту, ліквідація ручної праці в промисловості.
• В перетворення СРСР з аграрної на індустріально розвинену державу, в економіці якої промисловість відіграватиме провідну роль.
• Г поставлення промисловості на службу сільському господарству, щоб за випуском цієї продукції обійти всі країни світу.
5. Назва 1929 року після відповідної статті Йосифа Сталіна:
• А «Рік великого досягнення».
• Б «Рік великого перелому».
• В «Рік великого терору».
• Г «Рік великого успіху».
6. Наслідок трагедії 1932-1933 рр.:
• А винищення більшості селянства.
• Б зламала опір селян колгоспній системі.
• В кооперація села.
• Г повна русифікація селянства.
7. Галузі (галузь) економіки, у які направляли основні капіталовкладення в роки перших п’ятирічок:
• А важка промисловість (енергетика, машинобудування, металургія).
• Б легка і харчова промисловості.
• В нафто-хімічна та хімічна промисловості.
• Г сільське господарство та переробна промисловість.
8. Ставлення більшості українських селян до колективізації сільського господарства:
• А байдуже, оскільки вони мали право не вступати в колгоспи, залишатися одноосібниками.
• Б вороже, стихійний опір, збройні повстання, не віддавали колгоспам своє майно і худобу.
• В ентузіазм, піднесення, всебічна підтримка, добровільний запис у колгоспи.
• Г стримана підтримка, адже селяни вважали колгоспи формою кооперації, яку вони сприймали цілком позитивно.
9. Мета діяльності комісії Молотова в Україні впродовж жовтня 1932 — січня 1933 рр.:
• А введення в дію Дніпровського алюмінієвого заводу.
• Б контроль за повним виконанням хлібозаготівельного плану.
• В проведення кадрових змін у партійному керівництві республіки. • Г розслідування справи «Спілки визволення України».
10. Причини голоду 1932-1933 рр. в Україні:
• А вилучення більшості продовольства у селян, щоб придушити опір політиці комуністичного режиму, труднощі у збиранні врожаю через організаційні зміни при колективізації.
• Б епідемії хвороб не дали можливості зібрати досить непоганий урожай зернових, реквізиції.
• В посуха, недорід, труднощі внаслідок організаційних змін під час колективізації.
• Г шкідництво «ворогів народу», продаж величезної кількості зерна за кордон.
11. Цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення за національним принципом:
• А братовбивство.
• Б геноцид.
• В канібалізм.
• Г тероризм.
12. Підсумки розвитку промисловості України в роки перших п’ятирічок:
• А економіка за характером була переважно аграрно-індустріальною, розвиток лише харчової промисловості та паливно-енергетичного комплексу.
• Б економіка за характером була переважно аграрною, розвиток лише легкої та харчової галузей.
• В перетворення України на високорозвинуту індустріальну державу.
• Г створення в Україні промислової бази, характер економіки змінився з аграрного на переважно індустріальний.
13. Політика радянської влади щодо селянства в роки перших п’ятирічок:
• А політика «знищення куркульства як класу» фактично спрямована проти всього селянства, незадоволеного колективізацією.
• Б політика колективізації відповідала інтересам більшості селянства, сприяла піднесенню добробуту українських колгоспників.
• В політика перевиховання куркулів, намагання створити з них основу колгоспної системи.
• Г політика репресій, що торкнулася лише куркулів, а більшість селянства задоволена піднесенням продуктивності праці на селі.
характерной для оседло - кочевого образа жизни. В нем определяющую роль играло скотоводство, в частности коневодство. Имело место наличие частной собственности на скот. Однако горные леса считались собственностью государства. Лошади были маленькими, коренастыми, с широкой мордой. Развитие коневодства у хунну позволяло им передвигаться на большие расстояния, в поисках более богатых травой лугов. Кормились они преимущественно мясо - молочной пищей. Всё поголовье скота содержалось на подножном корме.
Хунны так - же занимались охотой, даже с младенчества они учились сидя верхом на лошади стрелять из лука по мышам и лисицам. В зимний период они кормились за счет охоты.
Жили хунны в войлочных юртах, однако археологи находят и дома, построенные из глины, с земляным полом. В них имелась система отопления – дымоходы очагов, находившихся у стен жилища и обогревавшие их дома. Найденные орудия труда для размола зерна, свидетельствуют о развитии у них земледелия. У хуннов были развиты ремесла – изготовление из дерева каркасов для юрт. Пошив верхней одежды. Одежда была в основном из кожи и шерсти животных, которых они разводили. Кроме того, найдена форма для отливки сошников, сыродутные горны и другие свидетельства развия металлургии хунну на основе использования местных месторождений медных и железных руд. А так-же ювелирные украшения – подвески, ожерелья, серьги, что говорит о развитии «полихромного стиля» Среди других ремесел хунну следует отметить гончарное дело: разнообразная посуда хорошего качества, лощеная, украшена орнаментом. Глиняные кувшины, используемые в хозяйственных целях и т.д
Неолит (5-3 тыс. лет до н.э.). Неолит (от греч. – новый и камень), новый каменный век, переход от присвающего хозяйства (собирательство и охота) к производящему (земледелие и скотоводство), хотя присвоение играло большую роль. Эпоха неолита позднейшего каменного века характеризуется использованием кремневых, костяных и каменных орудий, изготовленных с техники сверлений, пиления и шлифования и широким распространением глиняной посуды. По культурно-хозяйственным признакам культуры неолита распадаются на 2 группы: 1) земледельцев и скотоводов и 2) охотников и рыболовов. Появились зачатки горного дела и ткачества.
Возникновение гончарного производства давало возможность улучшить хранения и приготовления пищи.
В период неолита господствующим становился коллективный труд и общая собственность на средства производства и продукты труда. Происшедшие в результате перехода к производящей экономике кардинальные изменения в жизни общества (развитие оседлости, резкое увеличение населения) позволяют говорить о первом экономическом перевороте в истории человечества – « неолитической» революции.
В неолите усложнялась общественная организация. Несколько материнско-родовых общин, связанных кровнородственными (по линии матери) узами и единой формой хозяйства, объединялись в племена, формировались племенные объединения (союзы). Соблюдалось равенство всех членов рода. Дела в общине решал родовой совет.
Объяснение: