1. заверште речення: «плуг витісняв у лісові ». 2. перші цехи виникли: а) у середині xiv ст.: б) наприкінці xiv ст.; в) у першій половині xv ст. 3. які товари вивозилися за кордон? 4. партачі - це: а) торгівці: б) позацехові ремісники: в) залежні селяни. 5. вставте у речення пропущені слова: «очолював сільську громаду виборний існував суд - суд селянського ». 6. села об'єднувалися у: а ) волості: б) дворища: в) цехи. 7. перелічіть основні групи селян. 8. вставте у речення пропущені слова: « селяни за користування землею виконували повинність». 9. польський сейм заборонив селянам без дозволу шляхти залишати маєтки у: а) 1440 р.; б) 1498 р.; в ) 1503 р. 10. які місти розвивалися найінтенсивніше? 11. заверште речення: «магдебурзьке право звільняло міщан ві». 12. з яких груп складалося населення міст? 13. що ви знаєте про розвиток сільського господарства? 14. з якою метою створювалися цехи? 15. яких обмежень зазнавала торгівля? 16. охарактеризуйте село х7у-ху ст. 17. чим займалися «старці»? 18. у чому полягала різниця між «похожими» селянами та «отчичами»? 19. які податки виплачували селяни? 20. що таке фільваркове господарство? 21. скільки міст налічувалося на теренах київщини, брацлавщини й волині наприкінці xvст.? 22. у чому полягало призначення магістрату? 23. чим відрізнявся склад населення великих міст західних регіонів україни? 24. хто вважався повноправним мешканцем міста? 25. охарактеризуйте б життя міщан. 26. доведіть, що в другій половині хіу-ху ст. українські землі переживали економічне піднесення. 27. утворення цехів мало позитивне чи негативне значення? власну думну обгрунтуйте. 28. складіть розгорнутий план висвітлення питання «яким було становище селян». 29. доведіть, що в українському селі розвивалися феодальні відносини. 30. чи є підстави вважати магдебурзьке право прогресивним для розвитку міст? якщо так. то чому? власну думку обгрунтуйте. 31. як ви розумієте вислів «міське повітря робить людину вільною»?

Эссе на тему

НТР в странах западной цивилизации и в СССР: общее и особенное

Москва, 2012

Введение

Актуальным фактором общественного прогресса является научно-техническая революция. Её значимость определяется не только ускорением технического прогресса, но и ее влиянием на общество и отдаленные социальные последствия. НТР сильно повлияла на развитие народного хозяйства стран мира во второй половине XX в. Она имеет всеобъемлющий характер, оказывая влияние на все сферы жизни, включая экономику политику, идеологию, культуру людей. Её повивальной бабкой можно считать Вторую мировую войну, в ходе которой воюющими странами были созданы принципиально новые системы оружия и военной техники: реактивный миномет, атомная бомба, первые ракеты и т. д. Эти плоды прикладных научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ многочисленных секретных военных институтов изначально задали направление третьей НТР, которую я и попытаюсь проанализировать в сравнении между Советским Союзом и странами западной цивилизации.

Определение НТР, сходства её протекания

Объяснение:

Начнем с того, кем были сарматы. Это древний народ, относящийся к кочевым ираноязычным племенам. Они существовали с 4 века до нашей эры по 1 век уже нашей эры. Обитали сарматы в евразийских степях, предположительно, от территории Дуная до Аральского моря, то есть фактически на территории современных России, Казахстана и Украины. Важно понимать, что к сарматам также относили и аорсов, и сираков, и аланов, и роксоланов и так далее.

Теперь об их хозяйстве и быте. Сарматы жили в шатрах и кибитках, потому что были кочевниками. У них не было городов, сел и любого постоянного места обитания. Они жили не племенами, а лагерями. Пока перекочевывали с места на место, то перевозили детей, стариков и женщина в кибитках.  

Питались сарматы мясом, сыром и молоком. Земледелием они не занимались (а если и занимались, то масштабы посевов были очень скромными), а разводили скот (в основном, разводили лошадей, меньше верблюдов), и поэтому пища у них была соответствующая. Одежда тоже зависела от их жизни. Например, одежда сарматов была преимущественно кожаная и длинная.  

Вообще, деятельность сильно зависела от того, где лагерь обитает. Если в степи, то сарматы занимались скотоводством, а если у Волги или Жайыка или у Черного моря, то земледелие было у них в приоритете.

Кроме того, сарматы занимались охотой, добычу ловили при лука. Интересно, что в охоте они использовали собак, которые были специально обучены на поиск добычи. Еще сарматы охотились верхом.

Объяснение: