1. Жалованная грамота дворянству была издана: А. в 1767 г. Б. в 1775 г. В. в 1785 г. Г. в 1792 г.
2. Крестьяне, временно уходившие из деревни на сезонные работы, назывались:
А. отходниками Б. посессионными В. приписными Г. рекрутами
3. Екатерина II пришла к власти в результате дворцового переворота
А. В 1755 г. Б. В 1761 г. В. в 1762 г. Г. в 1769 г.
4. М. Ломоносов, Г. Миллер, В. Татищев проводили исследования в области:
А. физики Б. химии В. истории Г. геологии
5. Бумажные деньги, бывшие в обороте в России назывались:
А. канты Б. кондиции В. ассигнации Г. асессоры
6. Кто из перечисленных художников открыл галерею портретов семьи графа Шереметьева?
А. И. Аргунов Б. Ф. Шубин В. Ф. Рокотов Г. Д. Левицкий
7. Кто из перечисленных ниже исторических лиц был фаворитом и сподвижником Екатерины
II?
А. Г. Потёмкин Б. А. Суворов В. А Разумовский Г. А. Римский – Корсаков
8.Появление нового направления в литературе – сентиментализма связано с именем:
А. А. Радищева Б. Г. Державина В. Н. Карамзина Г. Д. Фонвизина
9. Основной задачей внешней политики России во второй половине XVIII в. была (о) :
А. борьба за выход к Балтийскому морю Б. борьба за выход к Чёрному морю
В. продвижение в Западную Сибирь Г. завоевание Северного Кавказа
10. Политику Екатерины II называли:
А. республиканской Б. просвещённым абсолютизмом
В. жалованным абсолютизмом Г. сословно – представительным абсолютизмом.
11. В каком году была создана Уложенная комиссия?
А. В 1762 г. Б. В 1767 г. В. в 1775 г. Г. в 1786 г.
12. Павел I серией своих указов:
А. Даровал право дворянам обращаться с к самому монарху
Б. Расширил культурные и экономические контакты с европейскими государствами
В. обложил налогами дворян на содержание местной администрации
Г. сформировал систему начального образования в России
13. В каком году произошёл дворцовый переворот, сместивший с престола Павла Первого?
А. 1741 г. Б. 1764 г. В. 1796 г. Г. 1801 г.
14. Какое событие произошло в 1790 г.?
А. Сражение под Фокшанами Б. Сражение у реки Рымник
В. взятие крепости Измаил Г. взятие крепости Очаков
15. Западная Украина и Западная Белоруссия вошли в состав России в результате:
А) Северной войны; Б) разделов Польши; В) походов Суворова; Г) «Вечного» мира с Польшей
16. Установите правильное соответствие между датами и событиями:
1. Русско-турецкая война (первая) А. 1787-1791 гг.
2. Русско-шведская война Б. 1776-1788 гг.
3. Русско-турецкая война (вторая) В. 1787-1791 гг.
4. Заговор против Павла Первого Г. 1768-1774 гг.
Д. 1801 г.
Объяснение:
ь
В середине 1980-х годов страна переживала трудный период в своем развитии. Проблемы накапливались на протяжении многих десятилетий и требовали безотлагательного решения.
Некоторые попытки их решения имели системный характер. Такой была разработанная с одобрения А.Н. Косыгина реформа хозяйственного механизма, основанная на серьезном анализе и наработках ученых, экономистов. Это была попытка избавить экономику от диктата, дать людям и предприятиям больше возможностей проявления инициативы.
Відповідь:
дійський похід — секретний проект спільної операції по захопленню Британської Індії, який в 1801 році готували Павло I і Наполеон Бонапарт. Сам проект був оприлюднений в 1840 році, деякий час вважався містифікацією, так як у листуванні імператорів та інших документах павлівського правління, у тому числі дипломатичних, немає ніяких слідів обговорення подібної ідеї
План дій
В 1840 р. в Парижі була опублікована «Пам'ятна записка Лейбніца Людовику XIV про завоювання Індії з передмовою і зауваженнями Гоффмана, з додатком проекту сухопутної експедиції в Індію за домовленістю між першим консулом та імператором Павлом I на початку цього століття». Російський переклад цього документа з'явився у 1847 році.
Секретний план експедиції передбачав спільні операції двох піхотних корпусів — одного французького (з артилерійською підтримкою) і одного російського. Кожен піхотний корпус складався з 35 000 чоловік, загальна кількість людей повинно було досягти 70 000, не рахуючи артилерії і козацької кінноти. Павло наполягав, щоб командування французьким корпусом було доручено генералу Массена. Індійський похід повинен був нагадувати Єгипетський похід Бонапарта: разом з солдатами відправлялися інженери, художники, науковці.
За планом французьке військо повинно було перейти Дунай і Чорне море, пройти через Південну Росію, зупиняючись у Таганрозі, Царицині і Астрахані. Об'єднатися з російським військом французи повинні були в гирлі Волги. Після цього обидва корпуси перетинали Каспійське море і висаджувалися в перському порту Астрабад. Вся переправа з Франції в Астрабад за підрахунками займала вісімдесят днів. Наступні п'ятдесят днів займав похід через Кандагар і Герат, і до вересня того ж року планувалося досягти Індії.
Стверджувалося, що план спільного наступу на Індію розробив Наполеон і прислав до двору Павла разом зі своєю довіреною особою Дюроком. Між тим Дюрок відвідав Петербург вже після загибелі Павла. Подібні нестиковки дозволили історику Д. А. Милютину розцінити проект як містифікацію. На ту ж думку наводить і відсутність у російських архівах яких би то не було підтверджень ведення переговорів з французами про спільні дії в Індії. Судячи з того, що на таке грандіозне підприємство відводилося всього 120-130 днів, проект являє собою «сиру» заготовку, яка перебувала в стадії обговорення[