О́льга (давньоскан. Helga[1]., хрещене ім'я — Олена; нар. близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому сину Святославу, і фактичною правителькою Русі у 944—964 роках[2].
Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство[3]. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[4]. Канонізована католицькою і православною церквами як свята Ольга.
У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України[5].
Объяснение:
О́льга (давньоскан. Helga[1]., хрещене ім'я — Олена; нар. близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому сину Святославу, і фактичною правителькою Русі у 944—964 роках[2].
Ліквідувала древлянське племінне княжіння, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство[3]. У 964 році передала владу синові. Похована за християнським звичаєм[4]. Канонізована католицькою і православною церквами як свята Ольга.
У сучасній українській традиції очолює перелік найвідоміших жінок давньої та сучасної України[5].