10. Проаналізуйте текст з історичного документа і дайте відповіді на запитання.
Із Декларації представників Сполучених Штатів Америки
на Загальному конгресі
...Вся історія правління теперішнього короля Великої Британії — це історія
постійних зловживань і правопорушень влади, прямою метою яких було
створення абсолютної тиран її над нашими Штатами. На доказ цього
наводимо факти, щоб про них знав світ.
...Ми час від часу попереджали їх про спроби їхніх законодавчих органів
безпідставно поширити на нас свою юрисдикцію. хМи нагадували їм про
обставини нашої еміграції і нашого тут оселення. Ми зверталися до їхньої
природної справедливості й великодушності і закликали їх... припинити ці
зловживання владою, що неминуче мали призвести до розриву наших
зв’язків... Але вони були глухими до голосу справедливості... Через те ми
мусимо... проголосити наше відокремлення і ставитися до них так, як
ставимося до решти людства,— як до ворогів у війні, як до приятелів у
мирі.
1) Чому був прийнятий цей документ?
2) Про що свідчать перелічені факти діяльності короля?
3) Як ви розумієте останній абзац? Яка його мета?
4) Які наслідки мало прийняття цього документа?
На вашу думку, чи є поняття «експансія» та «загарбання» синонімами?
Варто запам’ятати!
Експансія (у перекладі з латинської — поширення) — територіальне, географічне розширення зони впливу окремої держави, народу, культури.
1. ЗАВОЮВАННЯ РИМОМ ІТАЛІЇ
Рим став найдужчою державою Лацію (регіону в античній Італії). Прагнучи захоплення нових земель і рабів, він понад 200 років воював і в запеклій боротьбі зумів підкорити сусідні латинські племена.
На відібраній у скорених народів землі з’являлися військові поселення (колонії) з римських громадян або латинів. Щоб не допустити об’єднання італійських племен проти Риму, його уряд дотримувався правила «розділяй і володарюй», нацьковуючи одні народи на інші.
Поміркуймо!
1. Чому уряд Риму прагнув не допускати об'єднання італійських племен?
2. Як правило «розділяй і володарюй» характеризує Рим як державу?
У 265 р. до н. е. римляни захопили етруське місто Вольсінію. Цим завершилось об’єднання Італії — і Рим перетворився на сильну державу Західного Середземномор’я.
Діємо: практичні завдання
1. Почніть укладати за до карти на с. 164 хронологічну таблицю «Етапи римських завоювань», позначаючи на контурній карті приєднані до Риму території.
2. З історією підкорення Римом Італії пов'язаний крилатий вислів «Піррова перемога». Дізнайтеся з додаткових джерел історію його виникнення.
У рефераті подано відомості про розвиток культури України наприкінці XIV - у першій половині XVI ст.
Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури.
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу.
Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах, зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії.
Кінець XIV ст. позначений змінами, що відбуваються й у народній творчості. Обрядова поезія істотно звільняється від культових елементів. Український народ створює прислів'я, приказки, казки, легенди. Починаючи з XV ст. зароджується епічна поезія - українські пісні й думи. Виконували їх народні співці - кобзарі. В основному ці твори відбивали історичну тематику, прославляли героїв. Найвідомішою є "Дума про козака Голоту".