Именно в тот период на престол претендовали несколько человек, а именно: Михаил Феодорович Романов, Карл-Филипп шведский принц, королевич Владислав из Польшы, сын Лжедмитрия 2 и сын Марины Мнишек. Избрали Михаила, потому что Романовы устраивали людей всем. Им нужны были не известные яркие личности, а люди, которые могли спокойно вернуть все в порядок. Нужно было чуть ли не заново строить государство, Правление М.Ф. Романова отличалось некоторым, например по важным вопросом он обращался к Земскому собору, так же зависил от от Боярской Думы. Но со временем укреплялась единличная власть царя. Царствование Романовых знаменует собой период возрождения страны имеющее большое знаечние и сейчас для нас.
У рік 6758 [1250]. Тим часом [хан] Могучій прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в [городі] Дороговиську: «Дай Галич!» [1 Данило] був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я пів-отчини своєї, а іду до Батия сам».
[...] прибув він до Батия на Волгу. [І] коли він збирався поклонитися [ханові], то прийшов чоловік Ярослава [Всеволодовича] Сонгур [і] він сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кушу, і тобі кланятися», і одказав йому [Данило]: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої, і не буде почуто слово твоє». І в той час він покликаний був Батиєм [...]
І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, — то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» і він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх, [і], промовивши свої слова [подяки], сказав: «Я іду поклонитися великій княгині Баракчиновій». [Батий] сказав: «Іди». Пішовши, він поклонився їй за обичаєм. і прислав [Батий] вина дзбан, і сказав: «Не звикли ви пити молока, пий вино!»
Именно в тот период на престол претендовали несколько человек, а именно: Михаил Феодорович Романов, Карл-Филипп шведский принц, королевич Владислав из Польшы, сын Лжедмитрия 2 и сын Марины Мнишек. Избрали Михаила, потому что Романовы устраивали людей всем. Им нужны были не известные яркие личности, а люди, которые могли спокойно вернуть все в порядок. Нужно было чуть ли не заново строить государство, Правление М.Ф. Романова отличалось некоторым, например по важным вопросом он обращался к Земскому собору, так же зависил от от Боярской Думы. Но со временем укреплялась единличная власть царя. Царствование Романовых знаменует собой период возрождения страны имеющее большое знаечние и сейчас для нас.
У рік 6758 [1250]. Тим часом [хан] Могучій прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в [городі] Дороговиську: «Дай Галич!» [1 Данило] був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия, кажучи: «Не дам я пів-отчини своєї, а іду до Батия сам».
[...] прибув він до Батия на Волгу. [І] коли він збирався поклонитися [ханові], то прийшов чоловік Ярослава [Всеволодовича] Сонгур [і] він сказав: «Брат твій Ярослав кланявся кушу, і тобі кланятися», і одказав йому [Данило]: «Диявол говорить із уст ваших. Бог запре уста твої, і не буде почуто слово твоє». І в той час він покликаний був Батиєм [...]
І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, — то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?» І він сказав: «Досі я не пив. А нині ти велиш — я п’ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» і він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх, [і], промовивши свої слова [подяки], сказав: «Я іду поклонитися великій княгині Баракчиновій». [Батий] сказав: «Іди». Пішовши, він поклонився їй за обичаєм. і прислав [Батий] вина дзбан, і сказав: «Не звикли ви пити молока, пий вино!»