Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст.
o Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко.
o Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці.
o Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази.
oВідбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.
o На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість.
o З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах. oПрискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств. o Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку.
oУ 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.
o Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці.o Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази. o Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі.
Після перемоги у франко-прусській війні 1870—1871 рр. відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутр.го ринку країни.
Денежная реформа, проведённая с 1 января 1961 года. по официальной версии, проводилась «…в целях облегчения денежного обращения и придания большей полноценности деньгам». при проведении реформы находившиеся в обращении деньги образца 1947 года были обменены без ограничений на вновь выпущенные банкноты и монеты по соотношению 10: 1 и в том же соотношении были изменены цены всех товаров, тарифные ставки заработной платы, пенсии, стипендии и пособия, платёжные обязательства и договоры. как и в 1947 году, обмену не подвергались и остались в обращении бронзовые монеты номиналами 1, 2, 3 копеек более ранних выпусков (с 1920-х годов по 1957; с 1958 госбанк прекратил её чеканку). однако при этом курс доллара, составлявший до реформы 1: 4, был изменен не в 10 раз, как внутренние цены и зарплаты, а лишь в 4,44 раза и после реформы составил 90 копеек за 1 доллар. точно так же в 4,44 раза было повышено и золотое содержание рубля. если до реформы оно составляло 0,222168 грамма, то после реформы — 0,987412 г.
Аракчеев открыл для крестьян заёмный банк,выдававший ссуды на постройку домов,покупку скота.крустьяне строго наказывались за малейшие нарушения.в условиях кризисаа решено было сократить расходы на содержание армии.созданы военные поселения.проек аракчеева вполне мог (хотя бы и на время) устроить и крестьян и помещиков.но этот проект так и не был осуществлён. аракчеев для решения крестьянского вопроса предолгал царю выделять ежегодно по 5 миллионов рублей на выкуп имений у тех помещиков , которые будут согласны на это.после этого выкупленные земли должны были распределяться между крестьянами
Прочитай дважды этот текст и потом что запомнил (а) расскажи вот и все.
это 1
Економічне піднесення Німеччини наприкінці ХІХ ст.
o Перш за все, уряд Німеччини багато зробив для розвитку освіти та науки. Освіта стала гордістю країни, кількість студентів в університетах і вищих технічних закладах зростала особливо швидко.
o Середня та вища освіта стала міцним підґрунтям для розвитку науки й розповсюдження її досягнень в економіці.
o Демографічна ситуація в країні була досить стабільною. Цьому сприяла політика держави, церкви та загальне піднесення життєвого рівня. Якщо в 1816 р. в Німеччині населення становило 25 млн осіб, то в 1910 р. уже 64 млн, тобто відбулося зростання у 2,5 рази.
oВідбувається перетворення Німеччини з аграрно-індустріальної на індустріальну-аграрну державу і завершується промисловий переворот. Німеччина широко використала науковий і технічний досвід інших держав і зосередила увагу на розвитку галузей важкої промисловості, особливо виплавки чавуну та сталі, машинобудуванні, зокрема, верстатобудуванні.
o На початку XX ст. Німеччина вже випереджає Англію за виробництвом сірчаної кислоти, фарби, синтетичних барвників. Швидко розвивається фармацевтична промисловість.
o З кінця 80-х років XIX ст. Німеччина займає перше місце з виробництва електродвигунів, трамваїв, устаткування для електростанцій, електрифікації залізниць та електричного освітлення в містах. oПрискорені темпи розвитку підприємств важкої промисловості призвели до концентрації виробництва та утворення монополій. Останні виникали, в основному, у формі картелів і синдикатів. Особливо велика роль належала картелям. Так, 1879 р. було лише 17 об'єднань, а в 1901 р. — 600 картелів, які охоплювали 12 тис. підприємств. o Для Німеччини характерна велика роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу. У кінці 70-х років XIX ст. у країні налічувалося 32 банки, а в 1910 р. — уже 28. Провідна роль у фінансових операціях належала Імперському банку.
oУ 70—80-х роках XIX ст. Німеччина активно переходить до політики протекціонізму в торгівлі, захищаючи свого національного виробника, водночас, сприяючи вивезенню товарів і капіталу за кордон.
o Для швидкого економічного розвитку Німеччини велике значення мало формування ментальності німецької нації під впливом освіти, культури, мистецтва та релігії, яку держава зробила своїм союзником. Унаслідок дії зазначених чинників німець ставав слухняним, дисциплінованим, ретельно виконував накази, був носієм порядку, сумлінно ставився до праці.o Розвиток економіки Німеччини відбувався настільки швидко, що за 30 років з 1870 по 1900 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3,1 рази. o Отже, ряд зазначених факторів позитивно вплинув на економічний розвиток Німеччини в кінці XIX ст., дав їй можливість стати другою промисловою державою світу й завдяки швидкій індустріалізації випередити Францію та Англію.Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі.
Після перемоги у франко-прусській війні 1870—1871 рр. відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутр.го ринку країни.
Денежная реформа, проведённая с 1 января 1961 года. по официальной версии, проводилась «…в целях облегчения денежного обращения и придания большей полноценности деньгам». при проведении реформы находившиеся в обращении деньги образца 1947 года были обменены без ограничений на вновь выпущенные банкноты и монеты по соотношению 10: 1 и в том же соотношении были изменены цены всех товаров, тарифные ставки заработной платы, пенсии, стипендии и пособия, платёжные обязательства и договоры. как и в 1947 году, обмену не подвергались и остались в обращении бронзовые монеты номиналами 1, 2, 3 копеек более ранних выпусков (с 1920-х годов по 1957; с 1958 госбанк прекратил её чеканку). однако при этом курс доллара, составлявший до реформы 1: 4, был изменен не в 10 раз, как внутренние цены и зарплаты, а лишь в 4,44 раза и после реформы составил 90 копеек за 1 доллар. точно так же в 4,44 раза было повышено и золотое содержание рубля. если до реформы оно составляло 0,222168 грамма, то после реформы — 0,987412 г.
Аракчеев открыл для крестьян заёмный банк,выдававший ссуды на постройку домов,покупку скота.крустьяне строго наказывались за малейшие нарушения.в условиях кризисаа решено было сократить расходы на содержание армии.созданы военные поселения.проек аракчеева вполне мог (хотя бы и на время) устроить и крестьян и помещиков.но этот проект так и не был осуществлён. аракчеев для решения крестьянского вопроса предолгал царю выделять ежегодно по 5 миллионов рублей на выкуп имений у тех помещиков , которые будут согласны на это.после этого выкупленные земли должны были распределяться между крестьянами
Прочитай дважды этот текст и потом что запомнил (а) расскажи вот и все.