11. Какой новый стиль появился в русском искусстве в начале XX в.:
1) модерн; 2) барокко; 3) реализм; 4) неорусский стиль.
12. К какому художественному направлению принадлежит автор строк:
Я ненавижу человечество,
Я от него бегу спеша,
Мое единое отечество –
Моя пустынная душа.
1) реализм; 2) акмеизм; 3) декаданс; 4) импрессионизм.
13. Что характерно для русской культуры начала XX в. в отличие от XIX в.:
1) господство реализма; 2) развитие в отрыве культуры Запада; 3) утрата народных традиций; 4) появление новых направления, провозглашавших уход от реальной жизни.
14. Какое название получило художественное объединение, созданное в конце 1890-х гг.:
1) «Мир искусства»; 2) «Могучая кучка»; 3) «Русские сезоны»; 4) «Товарищество передвижных выставок».
15. Установите соответствие между деятелем науки и культуры и сферой деятельности
Деятель науки и культуры Сфера деятельности
1. П.Н. Лебедев. а) театр;
2. В.Э. Мейерхольд. б) наука;
в) архитектура.
16. Какое стремление не является причиной вступление России в Первую мировую войну:
1) захватить черноморские проливы; 2) усилить влияние на Балканах; 3) улучшить экономическое положение в стране; 4) играть активную роль в международной политике.
17. Какой лозунг объединял в годы Первой мировой войны кадетов и октябристов:
1) «Война до победного конца!»; 2) «Ни побед, ни поражений!»; 3) «Долой войну!»; 4) «Превратим империалистическую войну в гражданскую!»
18. Чью позицию отражают слова:
«Я всегда был за освобождение русской трудящейся массы от ига ее домашних эксплуататоров. Но когда я увидел с полной ясностью, что к числу … всех тех, которые стояли жадной толпой у трона… спешат присоединиться Гогенцоллерны… то я сказал: наша обязанность защищать весь русский народ от немцев, защищать от Гогенцоллернов».
1) пораженцев; 2) монархистов; 3) оборонцев; 4) пацифистов.
19. О переводе российской экономики в годы Первой мировой войны на военные рельсы свидетельствовало:
1) развитие свободной конкуренции; 2) введение продразверстки; 3) введение новой денежной единицы; 4) увеличение выпуска товаров народного потребления.
20. Как называется комплекс мероприятий по переводу на военное положение вооруженных сил, экономики и государственных институтов страны.
При Ю. В. Андропове Горбачев занимался не только сельским хозяйством,но и широком кругом во как внутренней, так и внешней политики Несмотря на сопротивление консерваторов он стал при К.У.Черненко вторым человеком в партии. При Ю.В.Андропове Горбачев занимался не только сельским хозяйством,но и широком кругом во как внутренней, так и внешней политики Несмотря на сопротивление консерваторов он стал при К.У.Черненко вторым человеком в партии. Придя к власти, М.Горбачев провозгласил курс «Перестройки»всех сфер жизни общества и получил всемерную поддержку , т.к. необходимость преобразований стала очевидной.
На апрельском 1985 г. Пленуме ЦК была выдвинута задача «ускорения социально-экономического развития страны».Решить ее М. Горбачев надеялся опираясь на «человеческий фактор».В мае 1985 г. Началась борьба с пьянством и алкоголизмом.Производство спиртного сократилось в 15 раз.Но это имело и отрицательные последствия-на 67 млрд. руб.сократились поступления в бюджет страны,бы ли вырублены виноградники,рас самогоноварение и,как следствие,сократились запасы сахара. На апрельском 1985 г. Пленуме ЦК была выдвинута задача «ускорения социально-экономического развития страны».Решить ее М. Горбачев надеялся опираясь на «человеческий фактор».В мае 1985 г. Началась борьба с пьянством и алкоголизмом.Производство спиртного сократилось в 15 раз.Но это имело и отрицательные последствия-на 67 млрд. руб.сократились поступления в бюджет страны,бы ли вырублены виноградники,рас самогоноварение и,как следствие,сократились запасы сахара.
Объяснение:Осма́нська імпе́рія — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1923 роках. Заснована султаном Османом І на території Малої Азії. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдовське князівство, Дубровницька республіка, Кримське ханство, Мекку, Трансильванію, Імеретінське царство та інших. Очолювалася султанами, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалася міцним центральним урядом (портою) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця розташовувалася у містах Сегют (1299–1326), Бурса (1326–1365), Едірне (1365–1453) й Стамбул (1453–1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представники інших релігій обкладалися податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Польщею, Російською імперією, Венеціанською республікою, Папською областю і Мальтійським орденом. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного від воріт Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.