12. Для якого періоду історії України були характерними такі висловлювання?
«Зворотною.стороною буржуазного націоналізму є безрідний космополітизм, що проявляється в плазуванні перед буржуазною культурою і в низькопоклонстві перед іноземщиною».
А другої половини 1950 – початку 1960-х років
Б кінця 1960 – першої половини 1970-х років
В другої половини 1940 – початку 1950-х років
Г кінця 1930 – початку 1940-х років
13. Із якою метою в Україні наприкінці 1940 – на початку 1950-х рр. було розгорнуто кампанії боротьби проти «космополітизму» та «низькопоклонства перед Заходом»?
А мобілізувати суспільство на здійснення відбудови народного господарства
Б переконати радянське суспільство в перевагах соціалізму над капіталізмом
В відновити тотальний політико-адміністративний контроль за суспільством
Г посилити роль української національної інтелігенції в суспільстві
14. Яку назву отримав ідеологічний наступ на радянське суспільство сталінського режиму після завершення Другої світової війни?
А «лисенківщина» Б «ждановщина»
В «шумськізм» Г «волобуєвщина»
15. Про яку міжнародну організацію йдеться в уривку джерела?
«Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були за стати членами-засновниками пропонованої міжнародної організації…»
А Лігу Націй Б Організацію Об’єднаних Націй
В Раду Європи Г Раду Економічної Взаємодо Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.
А А Загибель командувача УПА Р. Шухевича 11. Загасання організованого збройного опору радянській владі на західноукраїнських землях
Б
Б Кампанія боротьби з проявами «буржуазного націоналізму» 22. Перетворення України на суб’єкта міжнародних відносин
В
В Завершення Другої світової війни 33. Відновлення та зміцнення ідеологічного контролю над суспільством
Г
Г Утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР 44. Посилення державної антицерковної кампанії
55. Звільнення військовослужбовців зі збройних сил, повернення евакуйованих, полонених, репатрійованих
17. Установіть хронологічну послідовність подій.
А «Саморозпуск» Української греко-католицької церкви
Б «Волинська трагедія» — польсько-український збройний конфлікт на Волині
В Операція «Вісла» — примусове виселення українців Закерзоння
Г Загибель командувача УПА Р. Шухевича
18. За змістом агітаційного плаката можна встановити, що його створено в роки (Напис на плакаті: «Продовольчий податок. Віддай місту частину врожаю, рештою розпоряджайся сам»):
А «воєнного комунізму». Б нової економічної політики.
В суцільної колективізації. Г укрупнення колгоспів.
19. Установіть хронологічну послідовність подій.
А Утворення Української повстанської армії (УПА)
Б Початок масових розстрілів у Бабиному Яру в Києві
В Постанова Державного комітету оборони СРСР про виселення татар із Криму в східні райони СРСР
Г «Карпатський рейд» партизанського з’єднання С. Ковпака
20.Що було однією з особливостей післявоєнної відбудови України (1945 — початок 1950-х рр.)?
А спрямування основних капіталовкладень у сільське господарство, соціальну сферу
Б використання західної фінансової та технічної до за «планом Маршалла»
В першочергова відбудова галузей важкої промисловості, транспорту, енергетики
Г широкомасштабне залучення висококваліфікованих європейських спеціалістів
21. Установіть відповідність між періодами та поняттями й термінами
АА Україна в Першій світовій війні (1914-1917 рр.) 11. Політика українізації, націонал-комунізм, автокефальна церква, СРСР, «шахтинська справа»
Б
Б Українська революція (1917-1918 рр.) 22. Масові репресії, стахановський рух, «розстріляне відродження», геноцид, форсована індустріалізація
В
В Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920 рр.) 33. Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, Легіон УСС, Головна Руська Рада, «Союз визволення України»
Г
Г Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—1928 рр.) 44. Самостійники, автономізація, Універсали УЦР, українізація армії, Генеральний Секретаріат
55. Гетьманат, Українська галицька армія, Акт Злуки, друга радянсько-українська війна, «Київська катастрофа»
22. Що з переліченого характеризує умови, за яких відбувалася відбудова господарства в УРСР (так само, як і в СРСР) у повоєнну добу? (3 правильні відповіді)
А Тоталітарний політичний режим, командно-адміністративна система.
Б Економічна зацікавленість працівників у розвитку виробництва.
В Американська фінансова та технічна до Г Пріоритетний розвиток важкої промисловості.
Д Домінування приватної та державної соціалістичної власності.
Е Панування колгоспно-радгоспної системи.
23. У якому році Українська РСР стала членом Організації Об’єднаних Націй?
А 1954 р. Б 1945 р. В 1947 р. Г 1949 р.
Родился Петр Первый 30 мая (9 июня) 1672 года в Москве. В биографии Петра 1 важно отметить, что он был младшим сыном царя Алексея Михайловича от второго брака с царицей Натальей Кирилловной Нарышкиной. С одного года воспитывался няньками. А после смерти отца, в возрасте четырех лет, опекуном Петра стал его сводный брат и новый царь Фёдор Алексеевич.С возраста 5 лет маленького Петра начали обучать азбуке. Уроки ему давал дьяк Н. М. Зотов. Однако образование будущий царь получил слабое и не отличался грамотностью.Приход к властиВ 1682 году, после смерти Фёдора Алексеевича, 10-летний Петр и его брат Иван были провозглашены царями. Но фактически управление взяла на себя их старшая сестра – царевна Софья Алексеевна.В это время Петр и его мать вынуждены были отдалиться от двора и переехать в село Преображенское. Здесь у Петра 1 возникает интерес к военной деятельности, он создает «потешные» полки, которые стали впоследствии основой русской армии. Увлекается огнестрельным делом, кораблестроением. Много времени проводит в Немецкой слободе, становится поклонником европейской жизни, заводит друзей.
Василий III Иванович (1479–1533) – великий князь московский (с 1505 г.), сын Ивана III и Софьи Палеолог. Василия III называют «последним собирателем земли Русской», так как при нем были присоединены последние полусамостоятельные русские земли – Псков, Волоцкий удел, Рязанское, Новгород-Северское княжества. В ходе русско-литовской войны начала XVI в. в состав России вошел Смоленск (1514). В своей внутренней политике Василий III опирался на церковь, поддерживающую его в борьбе с феодальной оппозицией. В правление Василия III росло поместное дворянское землевладение, принимались меры по ограничению привилегий княжеско-боярской аристократии. Поощрял идеологическое обоснование исключительного положения Москвы как «Третьего Рима», идеи «Сказания о князьях Владимирских». При нем заметно упрочилось международное положение Московского государства. Василий III в договоре 1514 г. Максимилианом I, с императором Священной Римской империи, первым из российских правителей был назван царем.