12. Опрацюйте витяг із російсько-французької воєнної конвенції (1892): «...Франція і Росія, палаючи однаковим бажанням зберегти мир і не маючи іншої мети, крім як підготуватися до потреб оборон-
ної війни, викликаної нападом сил Троїстого союзу на ту чи іншу з них, домовилися про таке:
1. «Якщо на Францію нападе Німеччина або Італія, підтримана Німеччиною, то Росія застосує
всі наявні в її розпорядженні сили для того, щоб учинити напад на Німеччину. Коли на Росію
нападе Німеччина або Австрія, підтримана Німеччиною, то Франція застосує всі свої наявні сили
для війни з Німеччиною. 2. У разі якщо сили Троїстого союзу... будуть мобілізовані, то Франція
і Росія... мобілізують негайно і одночасно всі наявні свої сили і посунуть їх якомога ближче до
своїх кордонів. 3. Діючі армії, які повинні бути застосовані проти Німеччини, ...будуть повністю
із усією швидкістю введені в діло, так щоб Німеччині довелося битися зразу і на сході, і на захо-
ді... 6. Ця конвенція матиме чинність протягом того самого строку, що й Троїстий союз».
Що спричинило укладання Францією та Росією воєнної конвенції? Проти яких країн її, насам-
перед, було спрямовано? Чи справді ці держави не мали іншої мети, ніж «зберегти мир», як про
де сказано в документі?
Однако гражданская война - это не столько фанфары побед, сколько трагедия народа, заключающаяся в самой постановке борющимися силами бескомпромиссного вопроса: жизнь или смерть? Речь шла не о том, какая из противоборствующих сил будет победителем, а какая побежденной, о самом их физическом существовании. Отсюда и особая острота и жестокость борьбы.
Трагическими последствиями этой войны стали раскол общества на “своих” и “чужих”, обесценивание человеческой жизни, развал народного хозяйства. Независимо от того, кто победил, главной жертвой гражданской войны был народ.
И вот сегодня, спустя восемь десятилетий, оглядываясь назад, мы задаем себе вопрос: что мы знаем о ней, о гражданской? И как это не огорчительно, оказывается, не так много. История хранит еще немало “белых пятен”, малоизвестных страниц. Долгие годы отдельные темы гражданской войны были просто запретными. Документы внести ясность в те или иные проблемы, находились “за семью замками” в различных спецархивах, спецфондах. Начатый процесс рассекречивания дает возможность историкам, опираясь на подлинные материалы, раскрывать малоизвестные страницы истории. Надеемся, что в недалеком будущем мы будем знать всю правду о событиях гражданской войны.
То, что происходит в наши дни на территории бывшего Союза ССР, в какой-то степени напоминает трагический период начала гражданской войны в России. Сегодня мы все вроде бы считаем себя гуманистами и никто не хочет крови, а она льется, мы все за гражданский мир, а он рушится то там, то здесь.. . Выходит, и в наши дни, как и восемь десятилетий назад, непросто нащупать путь ненасильственной демократической эволюции, который учитывал и примирял бы интересы всего общества. Вероятно, человеческое счастье может восторжествовать лишь тогда, когда люди будут ставить жизнь других, их благо, честь и достоинство выше остального, как политического, так и национального. Трагедия гражданской войны 1918-1920 годов учит нас, в первую очередь, отказу от ненависти, от насилия и произвола как методов государственного строительства, всей организации жизни, как надежного осчастливить” народ.