§ 15. Монгольская империя и изменение политической карты мира
§ 16. Батыево нашествие на Русь
1. Главным занятием народов, проживающих в степях к северу от Китая, было:
1) земледелие 2) скотоводство 3) ювелирное дело 4) ремесло
2. Запишите термин, о котором идёт речь.
Организационная единица населения и войска Монголии, составлявшая обычно 10 тыс. человек, - это тумен.
3.Условной датой образования государства у монголов считается год, в котором был созван курултай, провозгласивший Темучина великим ханом Монголии. Это:
1) 1206 г. 2) 1200 г. 3) 1223 г. 4) 1240 г.
4. Выберите из списка 3 особенности завоевательной политики монголов. Запишите цифры, под которыми они указаны.
1) монгольская конница отличалась значительной манёвренностью
2) завоеватели действовали исключительно жестоко по отношению к покорённому населению
3) монголы стремились к завоевательным походам, чтобы построить новые города
4) монголы действовали исключительно мирно по отношению к военнопленным
5) монголы использовали китайскую военную технику
6) монголы начали завоевательные походы, когда в войске Чингисхана было около тысячи человек
5. Первая встреча русских войск с монголами произошла в битве на реке Калке в
1) 1211 г.
2) 1206 г.
3) 1240 г.
4) 1223 г.
6. Кто возглавил монгольское войско в походе на Русские земли в 1230-1240-х гг.?
1) Чингисхан
2) Мамай
3) Угедей
4) Батый
7. Первым русским княжеством, разорённым Батыевым войском, было княжество
1) Новгородское
2) Рязанское
3) Киевское
4) Владимирское
8. О каком герое рассказывает рязанский народный эпос XIII в.? «И начали сечь без милости, и смешались все полки татарские. И бил их …так нещадно, что и мечи притуплялись, и брал он мечи татарские, и сёк ими. По¬чудилось татарам, что мёртвые восстали…».
9. Какой город Батый назвал «злым городом» за героическое сопротивление монголам в течение семи недель?
1) Москву
2) Козельск
3) Владимир
4) Суздаль
10. Установите соответствие между событиями и датами.
СОБЫТИЯ ДАТЫ
А) захват войском Батыя Киева 1) 1223 г.
Б) битва на реке Калке 2) 1237 г.
В) захват Рязани войсками Батыя 3) 1238 г.
Г) битва на реке Сити 4) 1240 г.
11. Одна из причин успеха завоевательного похода Батыя на Русь
1) раздробленность Русских земель
2) нежелание горожан защищать свои города
3) организация совместного войска Батыя и европейских правителей Батыю со стороны папы римского
12. В результате похода Батыя 1240-1242 гг.
1) войско Батыя достигло берегов Адриатического моря
2) Батый завоевал все европейские земли
3) Батый прекратил поход после завоевания Киева
4) Батый дошёл до Норвегии и затем повернул обратно
Религиозные воззрения кыргызов, под стать своей древней, сложной и многостадийной эт нической истории, имеют своеобразную, мно гослойную историю формирования и становле ния. Характеризуя нынешнее состояние и сте пень укоренённости ислама в общественном созн ании кыргызов, исследователи называют его народным или бытовым исламом. Такое состоян ие или характеристика ислама, прежде всего объясняется его синкретизмом — в кыргызском исламе наряду с положениями ортодоксального суннитского ислама, органически переплетаясь, сосуществуют отдельные элементы таких дому сульманских форм верований, как тотемизм, анимизм, фетишизм, культ природы и умерших предков, тенгрианство, шаманизм и др. Сущест вующие на подсознательном уровне архаические синдромы и живучие традиции и обычаи вместе с вышеперечисленным сплавом составляют суть народной или бытовой религии кыргызов.
Домусульманские верования кыргызов прояв ляются и в настоящее время, хотя постепенно оттесняются на периферию или на задний план, испытывая постоянное влияние и воздействие ислама, др. религий и прогресса. Идет естест венный процесс постепенного поглощения ста рого новыми, архаичные формы верования адаптируются и вступают в синтез с новой религиоз ной системой.
О религиозных воззрениях кыргызов извест но мало. Принято считать, что для древних кыргызов типичны были тотемические мировоззре ния. Племен
Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення «згори» найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
Особливості освіченого абсолютизму Редагувати
Теорія «освіченого абсолютизму», родоначальником якої вважається Томас Гоббс, цілком пройнята раціоналістичною філософією тництва. Сутність її полягає в ідеї світської держави, в прагненні абсолютизму поставити вище всього центральну владу. До XVIII століття державна ідея, виразником якої був абсолютизм, розумілася вузькопрактично: поняття про державу зводилося до сукупності прав державної влади. Міцно тримаючись за вироблені традицією погляди, освічений абсолютизм вніс разом з тим і нове розуміння держави, яка вже накладає на державну владу, що користується правами, і обов'язки. Наслідком такого погляду, що склалася під впливом теорії договірного походження держави, з'явилося те теоретичне обмеження абсолютної влади, яке викликало в європейських країнах цілу низку реформ, де поруч з прагненням до «державної користі» висувалися турботи про загальний добробут тницька» література XVIII століття не тільки ставила завдання критики старих порядків: прагнення філософів і політиків того часу сходилися в тому, що реформа повинна здійснитися державою і в інтересах держави. Не дивно, що ці ідеї припали до смаку деяким монархам, зокрема Фрідріху II. Ще в юності він захопився філософією і листуванням із вільнодумцями, став масоном і написав власний трактат із критикою політичної теорії Макіавеллі, виданий в Голландії під вигаданим ім'ям. А ставши королем, Фрідріх II із завзяттям взявся за проведення реформ — у відповідності із власним розумінням ідей тництва. Він заборонив тортури й оголосив про скасування цензури. Переконаний прихильник свободи віросповідання, король стверджував, що може звести у Пруссії святилища навіть для язичників, якщо ті захочуть оселитися в його державі, а згодом таки розпорядився побудувати католицький собор у Берліні, населеному переважно протестантами. Приватну власність оголосили недоторканною, судочинство за порадою Монтеск'є відокремили від виконавчої влади. За наказом монарха був створений новий звід законів. Фрідріх II запровадив у Пруссії загальну початкову освіту, будував дороги, заохочував заснування нових мануфактур, скасував митниці всередині королівства. Така державна політика, власне, й дістала назву «освіченого абсолютизму»[1].
«Освічений абсолютизм», принаймні в теорії прагнув до союзу монархів і філософів, які бажали підпорядкувати держава чистому розумові. Не дивно, що в літературі «освічений абсолютизм» був зустрінутий захоплено. Найбільш яскравий приклад цього захоплення — політичний світогляд Вольтера, цієї ж точки зору трималася і школа фізіократів з Кене, Мерсьє-де-ла-Рів'єром і Тюрго на чолі.