16.Які факти біографії належать Швайпольту Фіолю?
А)Український першодрукар. Засновник друкарні в Кракові. У 1491 р. надрукував чотири богослужебні книги церковнослов’янською мовою
Б)Волинський князь, «некоронований король Русі». У 1497 р. очолив збройні сили Великого князівства Литовського. Здобув перемогу над ординцями
В)Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481—1482 рр. — ректор цього навчального закладу
Г)Володар Галицько-Волинського князівства зі столицею в місті Володимирі. Титулував себе «королем Русі, князем Лодомерії»
17.Орган самоврядування на чолі з бурмістром у містах, що користувалися магдебурзьким правом, називався:
А)віче
Б)рада
В)дума
Г)сейм
18.У якому столітті відбулися описані в уривку із джерела події?
Василь Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський. Король Сигізмунд… послав проти нього свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і брацлавського, з хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали князь з воїнами проти великої ворожої армії, і вдарили та погубили вісімдесят тисяч, а інших у полон взяли.
А)XIV ст.
Б)XV ст.
В)XVI ст.
Г)XVII ст.
19.Виникнення фільварків на українських землях було зумовлено:
А)конкуренцією з боку мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи
Б)неефективністю використання в господарстві праці кріпосних селян
В)зростанням економічної могутності цехів та їхньої ролі в торгівлі
Г)зростаючим попитом на зерно на внутрішньому та зовнішньому ринках
20.Які українські землі на початку XVI ст. перебували у складі Польського королівства? (3 варіанти)
А)Волинь
Б)Київщина
В)Галичина
Г)Буковина
Д)Східне Поділля
Е)Холмщина
Є)Західне Поділля
21.Яка із характеристик належить Костянтину Острозькому?
А)литовський князь, який із метою посилення своєї влади ліквідував найбільші удільні князівства на території України
Б)першодрукар, із яким пов’язано видання перших книг церковнослов’янською мовою
В)український магнат, захисник православ’я, уславився перемогами над татарами та московськими військами під Оршею
Г)литовський князь, який завдяки укладенню династичного шлюбу став і королем Польщі
22.Яка із подій відбулася раніше?
А)укладення Кревської унії
Б)ліквідація Київського удільного князівства
В)битва на Синіх Водах
Г)битва під Вількомиром
23.Литовський князь, який розгромив монголів у битві на Синіх Водах і приєднав більшість українських земель до складу Великого князівства Литовського
А)Ольгерд
Б)Юрій Дрогобич
В)Казимир
Г)Андрій Боруля
Д)Хаджі-Гірей
24.Установіть хронологічну послідовність подій.
А утворення Подільського та Руського воєводств
Б розгром кримськими татарами Києва
В визнання кримським ханом васальної залежності від Туреччини
Г приєднання Московським князівством Чернігівського князівства
1.А, В, Б, Г
2. Г, А, Б, В
3.В, А, Г. Б
4.А, Г, Б, В
Объяснение:
Со второй половины XX века население Казахстана активно мигрирует в города. По данным Всесоюзной переписи населения 1989 года доля этнических казахов в городском населении Казахстана составляла 27,1 % (при 40 % в населении республики в целом), большинство же городского населения до 1990 года в республике составляли русские — 50,8 % (1989 год, перепись). Перепись 1999 года показала, что доля казахов в городском населении Казахстана повысилась до относительного большинства (43,1 %), а доля русских заняла второе место (41,1 %). Число уйгуров и казахов горожан росла в несколько раз быстрее числа селян этих национальностей (на 7 % и 9 % соответственно) за счёт активного переселения их в города[5][6]. В 2012 году в городах республики проживало 8,4 миллиона человек. По прогнозам, что в течение следующих 20 лет урбанизация Казахстана увеличится с 56 % до 66 %[7]. Факторы высокой внутренней миграции оказывает нагрузку на социальную сферу городов страны, а также приводит к изменению их национального состава[8]
Города являлись центрами развития культуры: там открывались школы и развивались ремесла, появлялись мастера самых различных специальностей. В города приезжали торговые люди из других земель, византийские мастера. Каменное строительство, прежде всего церквей, начиналось в городах. Здесь же писались летописи. Грамотность горожан, в основном ремесленников, была выше, чем грамотность сельских жителей. Высокий уровень грамотности горожан подтверждается многими археологическими находками. Берестяные грамоты в большом количестве находят при раскопках Новгорода. На них новгородцы писали друг другу письма, делали хозяйственные заметки, учились писать. Надписи на различных предметах делали ремесленники, девушки подписывали свои веретена. На стенах церквей остались автографы и записи о событиях.