ответ: Главной заботой горожан в те неспокойные времена была защита, потому города обносили крепкими и высокими стенами. Чем больше человек защищает каждый участок стены, тем проще обороняться, потому больше людей стремилось селиться на меньшей площади, чтобы крепостные стены получались короче.
Потому в городах были узкие и тёмные улочки, дома строили 2 и даже 3-этажные (в то время как в деревнях они всегда были одноэтажными), причём второй и третий этажи нередко нависали над улицами, превращая их почти в тоннели.
Западноевропейские города, даже такие крупные как Лондон или Париж, разительно отличались от Константинополя, где сохранились многие достижения античных городов, потому людей было больше и жили они гораздо лучше.
програма Володимира Святославича орієнтувалась на відновлення досягнень Аскольдової доби, але за нових умов кінця X — початку XI ст. Реформи Володимира охопили широке коло проблем.
Суть адміністративної реформи полягала у ліквідації «племінних князівств». До кінця X століття Київська Русь складалась з ряду «племен», що зберігали свою автономію. Всього було 7 або 8 головних «племінних» утворень: поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі, кривичі, в'ятичі й, можливо радимичі. Взаємини між верховною владою Києва й місцевою «племінною» адміністрацією ускладнювалися невиробленістю юридичної основи. Реформа, здійснена Ольгою в 946 р. після приборкання деревлян, повинна була визначити розмір данини та межі повинностей. Але це не усунуло причини проблем. Володимир ліквідував саму систему «племінних» князівств. Територію Русі він поділив на 8 адміністративних округів. Створено Новогородську, Київську , Переяславську, Чернігівську, Володимирську волості та інші. В кожну з них призначалася довірена особа, згодом — його сини або родичі. Таким чином, сини (родичі) Володимира діставали уділи не одразу, а після того як виростали.
ответ: Главной заботой горожан в те неспокойные времена была защита, потому города обносили крепкими и высокими стенами. Чем больше человек защищает каждый участок стены, тем проще обороняться, потому больше людей стремилось селиться на меньшей площади, чтобы крепостные стены получались короче.
Потому в городах были узкие и тёмные улочки, дома строили 2 и даже 3-этажные (в то время как в деревнях они всегда были одноэтажными), причём второй и третий этажи нередко нависали над улицами, превращая их почти в тоннели.
Западноевропейские города, даже такие крупные как Лондон или Париж, разительно отличались от Константинополя, где сохранились многие достижения античных городов, потому людей было больше и жили они гораздо лучше.
Объяснение:
там главное напищеш
Объяснение:
програма Володимира Святославича орієнтувалась на відновлення досягнень Аскольдової доби, але за нових умов кінця X — початку XI ст. Реформи Володимира охопили широке коло проблем.
Суть адміністративної реформи полягала у ліквідації «племінних князівств». До кінця X століття Київська Русь складалась з ряду «племен», що зберігали свою автономію. Всього було 7 або 8 головних «племінних» утворень: поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі, кривичі, в'ятичі й, можливо радимичі. Взаємини між верховною владою Києва й місцевою «племінною» адміністрацією ускладнювалися невиробленістю юридичної основи. Реформа, здійснена Ольгою в 946 р. після приборкання деревлян, повинна була визначити розмір данини та межі повинностей. Але це не усунуло причини проблем. Володимир ліквідував саму систему «племінних» князівств. Територію Русі він поділив на 8 адміністративних округів. Створено Новогородську, Київську , Переяславську, Чернігівську, Володимирську волості та інші. В кожну з них призначалася довірена особа, згодом — його сини або родичі. Таким чином, сини (родичі) Володимира діставали уділи не одразу, а після того як виростали.