2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність? 2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні? 3. Діяльність історичного діяча. 3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя. 3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах? 3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому? 3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому? 3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків 3.6. За що людство пам'ятає цю людину? 4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча? 4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність? 4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? обгрунтуйте свою пози 2. Скласти історичні задачі (2) на вивчену тему, розв'язати і позначити на лінії часу 9) Комментарии
1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, я я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»
3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»
4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…»
5) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…»
6) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
7) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді до ? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».
1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, я я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»
3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»
4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…»
5) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…»
6) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
7) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді до ? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».