К середине XVII в. ясно обозначился упадок Османской империи, начавшийся уже в предыдущем столетии. Турция все еще владела обширными территориями в Азии, Европе и Африке, располагала важными торговыми путями и стратегическими позициями, имела в своем подчинении множество народов и племен. Турецкий султан — Великий сеньор, или Великий турок, как называли его в европейских документах, — по-прежнему считался одним из самых могущественных государей. Грозной казалась и военная мощь турок. Но в действительности корни былого могущества султанской империи были уже подточены.
Османская империя не имела внутреннего единства. Ее отдельные части резко отличались друг от друга по этническому составу, языку и религии населения, по уровню социального, экономического и культурного развития, по степени зависимости от центральной власти. Сами турки составляли в империи меньшинство. Только в Малой Азии и в части Румелии (Европейская Турция), прилегающей к Стамбулу, они проживали большими компактными массами. В остальных провинциях они были рассеяны среди коренного населения, которое им так и не удалось ассимилировать.
Турецкое господство над угнетенными народами империи основывалось, таким образом, почти исключительно на одном только военном насилии. Такого рода господство могло продолжаться более или менее длительный срок лишь при наличии достаточных средств для осуществления этого насилия. Между тем военная мощь Османской империи неуклонно снижалась. Военно-ленная система землевладения, унаследованная османами еще от сельджуков и в свое время явившаяся одной из важнейших причин успехов турецкого оружия, утратила прежнее значение. Формально, юридически она продолжала существовать. Но ее действительное содержание настолько изменилось, что из фактора укрепления и обогащения турецких феодалов класса она превратилась в источник его все возрастающей слабости.
У Юлія Цезаря, як і у кожної людини, були позитивні та негативні риси характеру.
Розпочнемо із позитивних:
1) Розумний
Він був добре освіченим і багато читав. Його розум є однією з причин, чому він був таким успішним правителем. Цезар був одночасно виразним письменником і переконливим оратором. Коли він звертався до сенату або громадськості, римляни висвітлювали його кожне слово. Його критичний розум був надзвичайно корисним під час його військової кар'єри. Він планував і стратегічно випередив своїх супротивників.
Один з найкращих зразків інтелекту Цезаря можна побачити в битві при Алезії. Прагнучи завоювати Галлію (сучасну Францію), Цезар переслідував свого ворога в невеликому укріпленому місті під назвою Алезія. Замість того, щоб вичерпати свої ресурси і звільнити місто, він розпочинає облогу. Цезар добре знав, що його ворог посилає підкріплення, тому він зробив дві речі. По-перше, він побудував серію стін та ровів по місту. Таким чином, він міг контролювати галлів, що потрапили в пастку всередині міста. По окружності, він побудував ще одну серію периметрів. Звідти, він міг гати за підкріпленнями та захищати позицію римської армії.
2) Енергійний
Будучи правителем Галлії, Цезар зумів воювати впродовж семи років, а також написав серію з семи книг, що розповідали про його діяння. Протягом свого життя Цезар рухався без зупинки. Чи він воює, або відвідує римську провінцію – він постійно знаходився у стані руху.
Енергія Цезаря теж була свідченням його романтичних подвигів. Протягом свого життя він мав трьох дружин і кілька коханок.
3) Щедрий
Інтелект та енергія були не єдиними якостями, які зробили Цезаря лідером. Цезар вийшов із благородної, але бідної сім'ї. Попри те, що в майбутньому він став заможним, він ділився своїми коштами у благодійності. Одного разу, відвідавши поховання свого вірного воїна, він побачив, що воно було аж занадто примітивним. Він, за свої кошти, вшанував пам'ять товариша, пишною процесією.
Однак, у нього були присутні й негативні риси характеру:
1) Злопам’ятний
Коли Цезар був молодим, його викрали пірати. Весь час, коли він був у полоні, він поклявся піратам, що, коли він був звільнений, він розіпне їх усіх. Пірати сміялися, і вони примушували його читати їм вірші. Пізніше, коли заплатили викуп, Юлій дотримав свого слова і шукав піратів, розпинаючи кожного з них.
2) Жорстокий
Під час його битв у Галльських війнах, історик Плутарх стверджує, що Цезар «забив мільйон галлів і продав ще один мільйон в рабство».
3) Тиранічні амбіції
Після того як він рушив у Рим, а потім переміг Помпея та його союзників у Фарсалі, Цезар сам став іменуватися диктатором. Це, в основному, забезпечувало необмежені повноваження диктатора.
К середине XVII в. ясно обозначился упадок Османской империи, начавшийся уже в предыдущем столетии. Турция все еще владела обширными территориями в Азии, Европе и Африке, располагала важными торговыми путями и стратегическими позициями, имела в своем подчинении множество народов и племен. Турецкий султан — Великий сеньор, или Великий турок, как называли его в европейских документах, — по-прежнему считался одним из самых могущественных государей. Грозной казалась и военная мощь турок. Но в действительности корни былого могущества султанской империи были уже подточены.
Османская империя не имела внутреннего единства. Ее отдельные части резко отличались друг от друга по этническому составу, языку и религии населения, по уровню социального, экономического и культурного развития, по степени зависимости от центральной власти. Сами турки составляли в империи меньшинство. Только в Малой Азии и в части Румелии (Европейская Турция), прилегающей к Стамбулу, они проживали большими компактными массами. В остальных провинциях они были рассеяны среди коренного населения, которое им так и не удалось ассимилировать.
Турецкое господство над угнетенными народами империи основывалось, таким образом, почти исключительно на одном только военном насилии. Такого рода господство могло продолжаться более или менее длительный срок лишь при наличии достаточных средств для осуществления этого насилия. Между тем военная мощь Османской империи неуклонно снижалась. Военно-ленная система землевладения, унаследованная османами еще от сельджуков и в свое время явившаяся одной из важнейших причин успехов турецкого оружия, утратила прежнее значение. Формально, юридически она продолжала существовать. Но ее действительное содержание настолько изменилось, что из фактора укрепления и обогащения турецких феодалов класса она превратилась в источник его все возрастающей слабости.
Объяснение:
У Юлія Цезаря, як і у кожної людини, були позитивні та негативні риси характеру.
Розпочнемо із позитивних:
1) Розумний
Він був добре освіченим і багато читав. Його розум є однією з причин, чому він був таким успішним правителем. Цезар був одночасно виразним письменником і переконливим оратором. Коли він звертався до сенату або громадськості, римляни висвітлювали його кожне слово. Його критичний розум був надзвичайно корисним під час його військової кар'єри. Він планував і стратегічно випередив своїх супротивників.
Один з найкращих зразків інтелекту Цезаря можна побачити в битві при Алезії. Прагнучи завоювати Галлію (сучасну Францію), Цезар переслідував свого ворога в невеликому укріпленому місті під назвою Алезія. Замість того, щоб вичерпати свої ресурси і звільнити місто, він розпочинає облогу. Цезар добре знав, що його ворог посилає підкріплення, тому він зробив дві речі. По-перше, він побудував серію стін та ровів по місту. Таким чином, він міг контролювати галлів, що потрапили в пастку всередині міста. По окружності, він побудував ще одну серію периметрів. Звідти, він міг гати за підкріпленнями та захищати позицію римської армії.
2) Енергійний
Будучи правителем Галлії, Цезар зумів воювати впродовж семи років, а також написав серію з семи книг, що розповідали про його діяння. Протягом свого життя Цезар рухався без зупинки. Чи він воює, або відвідує римську провінцію – він постійно знаходився у стані руху.
Енергія Цезаря теж була свідченням його романтичних подвигів. Протягом свого життя він мав трьох дружин і кілька коханок.
3) Щедрий
Інтелект та енергія були не єдиними якостями, які зробили Цезаря лідером. Цезар вийшов із благородної, але бідної сім'ї. Попри те, що в майбутньому він став заможним, він ділився своїми коштами у благодійності. Одного разу, відвідавши поховання свого вірного воїна, він побачив, що воно було аж занадто примітивним. Він, за свої кошти, вшанував пам'ять товариша, пишною процесією.
Однак, у нього були присутні й негативні риси характеру:
1) Злопам’ятний
Коли Цезар був молодим, його викрали пірати. Весь час, коли він був у полоні, він поклявся піратам, що, коли він був звільнений, він розіпне їх усіх. Пірати сміялися, і вони примушували його читати їм вірші. Пізніше, коли заплатили викуп, Юлій дотримав свого слова і шукав піратів, розпинаючи кожного з них.
2) Жорстокий
Під час його битв у Галльських війнах, історик Плутарх стверджує, що Цезар «забив мільйон галлів і продав ще один мільйон в рабство».
3) Тиранічні амбіції
Після того як він рушив у Рим, а потім переміг Помпея та його союзників у Фарсалі, Цезар сам став іменуватися диктатором. Це, в основному, забезпечувало необмежені повноваження диктатора.
Объяснение: