2 Иерусалим - это пуп земли, край, плодоноснейший по сравнению с другими,
земля эта словно второй рай. Её прославил искупитель рода человеческого
своим приходом, украсил ее своими деяниями, освятил страданием, искупил
смертью, увековечил погребением.
и это-то царственный град, расположенный посредине земли, ныне находит-
с в полоне у своих врагов и уничтожается народами, не ведающими Господа.
О... жаждет освобождения, он не прекращает молить о том, чтобы вы пришли
ему на выручку. <...>
Вступайте же на эту стезю во искупление своих грехов, будучи преисполнены
уверенностью в незапятнанной славе Царствия Небесного!
1. Какими словами описывает папа Святую землю?
2. Koгo пaпа имеет в виду, говоря о «народах, не ведающих Господа»? Что
он обещает тем, кто откликнется на его призыв? Какое значение имело такое
обещание для его современников?
З ПРИЗЫВА ПАПЫ К НАЧАЛУ ПЕРВОГО КРЕСтового похоДА (1095 г.)​

Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з'являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький та інші.

Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського товариства мали одні погляди на шляхи здійснення цієї мети. Частина членів братства поділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Куліш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії.

Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: відміну кріпацтва, звільнення всіх слов'янських народів від національного гніту, об'єднання їх у вільну федеративну республіку із парламентською владою, рівні права усім народностям. Саме кирило-мефодіївці ставили питання про створення української держави, яка б увійшла до республіканської федерації слов'янських народів. Сам Шевченко вважав, що таке об'єднання може відбутися в результаті всенародного повстання. Тому в братстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму і тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди з кріпосниками, Шевченко ж стверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства і поміщиків.

8 век в истории получил название эпоха Просвещения, потому что именно в 18 веке научные знания, которыми обладали и которые были доступны только ограниченному кругу людей распространился извне. Эти знания вышли за пределы университетов в светские салоны, например, Парижа и Лондона, где это становится предметом для дискуссий. Литераторы начинают популярно излагать последние достижения философии и науки.Наиболее образованные и прогрессивно настроенные философы, писатели, художники начинают критиковать существующий строй, церковь и феодальные порядки. Эти прогрессивные деятели считали, что главным средством совершенствования общества является просвещение широких масс.Пафосом эпохи Просвещения становится уверенность в безграничных возможностях человеческого разума, в прогрессе различных наук, которые создают условия для экономического и социального процветания.