Оккупированная территория Прибалтики управлялась немецкой военной администрацией до 28 июля 1941 г. При этом военные руководствовались распоряжением верховного главнокомандующего сухопутных сил Германии генерал-фельдмаршала Г. фон Браухича от 3 апреля 1941 г. о военном управлении занятых Восточных территорий [8]. Затем была организована немецкая гражданская администрация. 28 июля 1941 г. рейхскомиссар Остланда X. Лозе в своём воззвании к жителям официально объявил о введении гражданского управления в Остланде. Однако гражданская власть в Остланде начала функционировать постепенно: 1 августа 1941 г. в Литве и только 5 декабря 1941 г. в Эстонии, которая была оккупирована позже остальных Прибалтийских республик. Кроме того, такая «задержка» была связана с тем, что гражданское управление могло функционировать лишь на удалении 200 км от линии фронта [9]. 1 сентября 1941 г. указом рейхскомиссара Остланда X. Лозе немецкий язык был объявлен официальным языком этого региона.
Першочерговою справою в повоєнний період стала робота закладів освіти, науки і культури як невід'ємної складової нормалізації життя. Ще під час воєнних дій слідом за визвольною ходою військових частин розпочалася відбудова шкіл, вищих навчальних закладів, театрів, видавництв, культосвітніх закладів та виробничих структур.
Постійного контролю зазнавали діячі літератури і мистецтва. З ініціативи партії в Україні було проведено кампанії, спрямовані проти творчої інтелігенції. Лише протягом 1946–48 pp. ЦК КП(б)У прийняв низку постанов: «Про спотворення та помилки у висвітленні історії літератури в книзі „Нариси історії української літератури“», «Про журнал сатири і гумору „Перець“», «Про журнал „Вітчизна“», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення», «Про політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», «Про перевірку виконання Спілкою письменників України постанови ЦК ВКП(б) про журнали „Звезда“ і „Ленинград“», "Про стан і заходи поліпшення музичного мистецтва на Україні у зв'язку з постановою ЦК ВКП(б) «Про оперу „Большая дружба“ Вано Мураделі» та ін.
Объяснение:
Оккупированная территория Прибалтики управлялась немецкой военной администрацией до 28 июля 1941 г. При этом военные руководствовались распоряжением верховного главнокомандующего сухопутных сил Германии генерал-фельдмаршала Г. фон Браухича от 3 апреля 1941 г. о военном управлении занятых Восточных территорий [8]. Затем была организована немецкая гражданская администрация. 28 июля 1941 г. рейхскомиссар Остланда X. Лозе в своём воззвании к жителям официально объявил о введении гражданского управления в Остланде. Однако гражданская власть в Остланде начала функционировать постепенно: 1 августа 1941 г. в Литве и только 5 декабря 1941 г. в Эстонии, которая была оккупирована позже остальных Прибалтийских республик. Кроме того, такая «задержка» была связана с тем, что гражданское управление могло функционировать лишь на удалении 200 км от линии фронта [9]. 1 сентября 1941 г. указом рейхскомиссара Остланда X. Лозе немецкий язык был объявлен официальным языком этого региона.
Першочерговою справою в повоєнний період стала робота закладів освіти, науки і культури як невід'ємної складової нормалізації життя. Ще під час воєнних дій слідом за визвольною ходою військових частин розпочалася відбудова шкіл, вищих навчальних закладів, театрів, видавництв, культосвітніх закладів та виробничих структур.
Постійного контролю зазнавали діячі літератури і мистецтва. З ініціативи партії в Україні було проведено кампанії, спрямовані проти творчої інтелігенції. Лише протягом 1946–48 pp. ЦК КП(б)У прийняв низку постанов: «Про спотворення та помилки у висвітленні історії літератури в книзі „Нариси історії української літератури“», «Про журнал сатири і гумору „Перець“», «Про журнал „Вітчизна“», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення», «Про політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», «Про перевірку виконання Спілкою письменників України постанови ЦК ВКП(б) про журнали „Звезда“ і „Ленинград“», "Про стан і заходи поліпшення музичного мистецтва на Україні у зв'язку з постановою ЦК ВКП(б) «Про оперу „Большая дружба“ Вано Мураделі» та ін.