Шумного славить начну Диониса, венчанного хмелем, Многохвалимого сына Кронида и славной Семелы. Пышноволосые нимфы вскормили младенца, принявши К груди своей от владыки-отца, и любовно в долинах Нисы его воспитали. И, волей родителя-Зевса, Рос он в душистой пещере, причисленный к сонму бессмертных. После того, как взрос он, богинь попечением вечных, Вдаль устремился по логам лесным Дионис многопетый, Хмелем и лавром венчаный. И гремел весь лес необъятный. Так вот же радуйся с нами и ты, Дионис многогрозный! Дай и на будущий год нам в веселии снова собраться!
кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх
і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.
Многохвалимого сына Кронида и славной Семелы.
Пышноволосые нимфы вскормили младенца, принявши
К груди своей от владыки-отца, и любовно в долинах
Нисы его воспитали. И, волей родителя-Зевса,
Рос он в душистой пещере, причисленный к сонму бессмертных.
После того, как взрос он, богинь попечением вечных,
Вдаль устремился по логам лесным Дионис многопетый,
Хмелем и лавром венчаный. И гремел весь лес необъятный.
Так вот же радуйся с нами и ты, Дионис многогрозный!
Дай и на будущий год нам в веселии снова собраться!
кожна людина має крила. не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. вони невидимі - духовні - і (за трактуванням ліни костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх
і ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.