Петро Олексійович Романов Пётр Алексеевич Романов Представник московської династії Романових. Син царя Олексія Михайловича та Наталії Наришкіної. Зійшов на престол після смерті царя Федора. Був співправителем свого брата Івана V. Самостійно правив з 1689 року. Докорінно реформував Московську державу. Орієнтувався на протестантські країни Придушив стрілецькі бунти, створив нову регулярну армію і флот. Провів урядову реформу: сформував Сенат запровадив колегії поділив країну на губернії. За наполяганням Феофана Прокоповича прийняв титул імператора, а також ліквідував Московську патріархію , замінивши її Синодом . Збудував Санкт-Петербург, куди переніс столицю. Проводив агресивну зовнішню політику. Взяв участь у Великій турецькій війні, переміг Османів й отримав вихід до Азовського моря. Здобув перемогу над Швецією у Великій Північній війні, внаслідок чого закріпився на Балитиці. Придушив антимосковське повстання українського гетьмана Івана Мазепи й обмежив самоврядування козацькій Україні. Зазнав поразки у черговій війні з Османами Заснував Російську академію наук Одружувався двічі — з Євдокією Лопухіною і Катериною І. Батько російських царевичів Олексія, Олександра, Петра, та царівн Анни, Єлизавети і Наталії. Помер у Санкт-Петербурзі. Похований у Петропавлівському соборі міста Хух долго писал надеюсь :)
Военными и дипломатическими средствами пытался сохранить и приумножить огромную Ассирийскую державу. Ашшурбанапал был хорошим администратором и ловким дипломатом, не брезговавшим для достижения политических целей любыми интригами и даже убийствами. Характеру Ашшурбанапала были присущи злобная жестокость, стремление не только победить противника, но и максимально его унизить. Вместе с тем, он, будучи единственным ассирийским императором, владевшим клинописью и умевшим читать на шумерском и аккадском языках, собрал крупнейшую библиотеку своего времени. Из царской переписки известно, что Ашшурбанапал был слаб здоровьем или, по крайней мере, чрезвычайно мнителен. Вопреки утверждениям его анналов, он почти никогда не принимал личного участия в военных походах.
Ну дивись
Петро Олексійович Романов Пётр Алексеевич Романов Представник московської династії Романових. Син царя Олексія Михайловича та Наталії Наришкіної. Зійшов на престол після смерті царя Федора. Був співправителем свого брата Івана V. Самостійно правив з 1689 року. Докорінно реформував Московську державу. Орієнтувався на протестантські країни Придушив стрілецькі бунти, створив нову регулярну армію і флот. Провів урядову реформу: сформував Сенат запровадив колегії поділив країну на губернії. За наполяганням Феофана Прокоповича прийняв титул імператора, а також ліквідував Московську патріархію , замінивши її Синодом . Збудував Санкт-Петербург, куди переніс столицю. Проводив агресивну зовнішню політику. Взяв участь у Великій турецькій війні, переміг Османів й отримав вихід до Азовського моря. Здобув перемогу над Швецією у Великій Північній війні, внаслідок чого закріпився на Балитиці. Придушив антимосковське повстання українського гетьмана Івана Мазепи й обмежив самоврядування козацькій Україні. Зазнав поразки у черговій війні з Османами Заснував Російську академію наук Одружувався двічі — з Євдокією Лопухіною і Катериною І. Батько російських царевичів Олексія, Олександра, Петра, та царівн Анни, Єлизавети і Наталії. Помер у Санкт-Петербурзі. Похований у Петропавлівському соборі міста Хух долго писал надеюсь :)
Военными и дипломатическими средствами пытался сохранить и приумножить огромную Ассирийскую державу. Ашшурбанапал был хорошим администратором и ловким дипломатом, не брезговавшим для достижения политических целей любыми интригами и даже убийствами. Характеру Ашшурбанапала были присущи злобная жестокость, стремление не только победить противника, но и максимально его унизить. Вместе с тем, он, будучи единственным ассирийским императором, владевшим клинописью и умевшим читать на шумерском и аккадском языках, собрал крупнейшую библиотеку своего времени. Из царской переписки известно, что Ашшурбанапал был слаб здоровьем или, по крайней мере, чрезвычайно мнителен. Вопреки утверждениям его анналов, он почти никогда не принимал личного участия в военных походах.