2 рівень 11. У якому уривку з історичного джерела відображено одну з причин упровадження в Україні на початку 1920-х рр. політики «коренізації»?
А «Від російської літератури нам треба тікати якомога швидше, тому що вона тяжить над нами в віках… Вигодовувати на ній наше молоде мистецтво – це означає затримати його розвиток…»;
Б «Замість того, щоб… розвивати зв'язок з культурою братнього російського народу …частина інтелігенції скочується на позиції занепадницької буржуазної культури. Ці митці відриваються від народу, захоплюючись техніцизмом…»;
В «Зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас… віддавати цей рух у руки чужих нам елементів не можна ні в якому разі…»;
Г «Наше завдання: добити контрреволюційні елементи, викрити націоналістичні ухили, розгорнути роботу з виховання партійних мас, а також широких мас у дусі пролетарського інтернаціоналізму…»
3 рівень
12. Установіть відповідність між діячами культури і галузями, у яких вони досягли значних успіхів.
1. Михайло Бойчук А живопис
2. Олександр Довженко Б кінематограф і література
3. Лесь Курбас В література
4. Микола Хвильовий Г музика
Д театр
13. Установіть відповідність.
1. автокефалія А договір передачі іноземцям державних підприємств
2. індустріалізація Б повне самоврядування церкви, її незалежність
3. коренізація В політика залучення на бік влади діячів культури
4. трест Г прискорений розвиток важкої промисловості
Д система об’єднання державних підприємств певних галузей
1.Цель проекта: сбор и анализ информации о достижениях Египетской цивилизации.
2.Задачи проекта:
- развитие умения работать с информацией (сбор, анализ, обобщение), - - развитие кругозора обучающихся
3.Актуальность (смотря что ты напишешь) проекта заключается в том, что Древний Египет до сих пор привлекает людей загадками своих памятников и своими мифами.
4.Гипотеза: изучая материал о Древнем Египте, можно не только прикоснуться к его тайнам и загадкам, а также изучить влияние и значение древних египтян в мировой культуре.
Античные страны, как и древневосточные, традиционно называют рабовладельческими, однако типы производства в этих государствах значительно различались. На Древнем Востоке существовал так называемый азиатский производства, основанный на патриархальном рабстве (от слова патриарх — глава семьи) — сравнительно мягком типе рабства, возникающем на первых этапах развития древних государств. В древневосточных странах рабы не являлись основными производителями материальных благ, эта роль принадлежала преимущественно различным категориям крестьян-общинников, находившихся в той или иной степени зависимости от государства, которому принадлежала большая часть земельного фонда.
В античных странах сначала также существовало патриархальное рабство, но по мере развития производства, товарно-денежных отношений оно уступило место так называемому классическому рабству, которое характеризутся высокой степенью эсплуатации рабов, стремлением получить максимальную выгоду от их труда. В отличие от патриархальных рабов, за которыми признавались некоторые права человеческой личности, рабы классического типа были лишены всех прав, считались живыми орудиями труда. В античном общстве именно рабский труд являлся основой производства. Еще одна характерная черта античной экономики — существование полисной собственности на землю, являвшейся своеобразным сочетанием общинной и частной собственности.