2. Распределите и запишите в таблицу причины падения Римской империи по категориям (запишите цифрами)
1. Армия римской империи потеряла свою бое
2. Рабы не были заинтересованы в развитии производства
3. Римскую империю теснили войска варварских племен
4. Рабовладельческий строй тормозил развитие страны
5. Денежная система была подорвана неумеренными тратами императоров.
6. Простые горожане и крестьяне Римской империи были недовольны растущими
размерами налогов для обеспечения власти и армии
7. Повышение цен на продовольственные товары
8. Ослабление власти императора
Политические причины
Социально-экономические причины
Французская революция — эпическая революция, возникшая из-за дисбаланса сил Бобра и Осла, и хранящийся в парижской палате мер и весов, как всемирно признанный (да и первый вообще) образец подобного масштаба. Знаменита масштабом бурления говн, кучей выдающихся персонажей, появившихся в ходе революции и после неё, длительностью — продолжалась 10 лет (с 1789 по 1799 г. г.), ну и конечно обилием гуро.
Основания для революции во Франции в конце 18-го века: огромный внешний долг страны; безграничная власть монарха; бюрократия чиновников и беспредел высокопоставленных лиц; тяжелый налоговый гнет; жесткая эксплуатация крестьян; непомерные за правящей элиты.
Україна після бурхливих і трагічних часів Мазепи застигла у майже повній непорушності... Десь на задвірках Європи, між провінційною Польщею і ще більш провінційною Туреччиною... Всі найвизначніші особистості виїхали до Петербурга чи Москви, хтось утік до Парижу... Під лінивим малоросійським сонцем лежали ці землі непорушно, аж поки цивілізаторське око Катерини ІІ не звернуло на них увагу».
Ось так пише про українську історію перших двох третин XVIII століття один сучасний московський публіцист. Насправді ж усе у ті часи було значно складніше, і про «непорушність» чи «бездіяльність» говорити не доводиться.
І хоча після поразки Мазепи російське самодержавство справді було спробувало повністю й остаточно втихомирити Україну, але навіть цілком лояльний до Петербургу гетьман Іван Скоропадський робив певні жести, які мали означити підтримку українських інтересів. Так, він запропонував цареві Петру І проект нового договору між Гетьманщиною та Росією під назвою «Решетилівські статті». У статтях передбачалося розширення автономії Гетьманщини, однак цар їх не затвердив. Натомість за наказом Петра столиця Гетьманщини була перенесена зі зруйнованого московською армією Батурина до Глухова неподалік кордону з Московщиною. Але гетьман почав розбудовувати нову столицю, зробивши з провінційного містечка значне місто. Скоропадський також продовжив давню козацьку традицію підтримки Києво-Могилянської академії і щорічно виділяв з Генерального військового скарбу 200 рублів на утримання її викладачів.
Объяснение: