2. Составьте рассказ (10-12 предложений) о Кимакском каганате, используя следующие слова и выражения: 1) Северо-Восточный Казахстан

2) шад-тутик

3) семь племен

4) Уйгурский каганат

5) каган

6) культ Тенгри

7) енисейские киргизы

8) огузы

9) могущественное государство

10) борьба с кыпчаками

Четыреста лет спустя после открытия Америки в мае 1893 г. в Чикаго была устроена Всемирная Колумбийская выставка в честь 400-летия открытия Америки. На торжественной церемонии президент Кливленд сказал: "Мы стоим здесь перед старейшими нациями в мире и указываем на великие произведения, которые здесь выставляем, и не просим снисхождения по причине нашей молодости".В 60-90-е гг. XIX в. "свободный" капитализм в США достиг своего наивысшего расцвета. Что этому успеху? США имели обширную территорию, составлявшую единый внутренний рынок. У страны не было опасных соседей. Ни Канада, ни Мексика не могли угрожать безопасности США. Это освобождало от излишних военных расходов.Америка была богата природными ресурсами и плодородными землями. Наличие угля, железа, нефти, меди обеспечивало промышленность необходимым сырьем. Быстро увеличивалось население, росли фермы и города, а это обеспечивало спрос на промышленные товары.Иммигранты умножают богатства страны. Страна располагала рабочей силой высокого качества, приток иммигрантов из Европы умножал силу и богатства США. В начале 80-х гг. XIX в. последовала новая волна эмиграции, но уже не из Западной Европы, а из Восточной и Южной, и оседали эти люди в основном в городах, работали на заводах и шахтах. За период с 1870 по 1914 г. к американскому берегу прибилось 25 млн. человек. В большинстве это были здоровые, энергичные люди с хорошей профессией и квалификацией.Только при новой технологии можно было освоить новые пространства. К концу XIX в. "свободных" земель на Западе практически не осталось. Тем не менее рабочий класс все время был в "движении" - кто-то уходил на Запад или выбивался в свободные мелкие предприниматели, конторские служащие. Нужда в рабочих руках существовала всегда.

Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.

Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.

Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.

Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії