2-тапсырма 1.A елінің тұрғындарының көпшілігі мақта өсірумен айналысады, өнімдерін шетелге қайта өңдеу үшін жібереді. Қауым әрбір отбасыға жер учаскелерін бөліп береді, онда барлық туыстары бірге еңбек етеді. A мемлекетінің экономикалық жүйесі қандай? А)Әміршіл-әкімшіл В)Социалистік С)Нарықтық Д)Аралас Е)Дәстүрлі 2. Дәстүрлі экономиканың белгілерін көрсет: Дұрыс жауап саны: 3 А)әртүрлі өнеркәсіп өнімдерін өндіру В)шаруашылықта ата-бабадан сақталып келе жатқан тәжірибені қолдану қызметі С)бағаны мемлекеттік органдардың белгілеуі Д)тауар-ақша қатынастарының әлсіз дамуы Е)шаруашылықтың аграрлық-шикізаттық сипаты 3.Дәстүрлі экономиканың белгілерін көрсет. Дұрыс жауап саны: 3 А)Ауыл шаруашылығы саласының басымдылығы В)Технологияның әлсіз дамуы С)Әлеуметтік тұрақсыздық Д)Тауар түрлерінің аздығы Е)Тауар өндірушілердің бәсекелестігі З)Әлеуметтік әділетсіздік И)Ұсақ фермерлер мен қолөнершілердің басым болуы К)Өндіруші мен тұтынушының экономикалық еркіндігі
из -за лишения свободы,из-за неблогоприятных условий управления богачей ВСЕ БЫЛО ЖЕСТКО (не то что сейчас)
Объяснение:
Положение рабов
Древние писатели оставили нам много описаний ужасного положения, в котором находились римские рабы. Пища их по количеству была крайне скудная, по качеству никуда не годилась: выдавалось именно столько, чтобы не умереть с голоду. А между тем труд был изнурительный и продолжался с утра до вечера. Особенно тяжело было положение рабов на мельницах и в булочных, где нередко к шее рабов привязывали жёрнов или доску с отверстием посредине, чтобы помешать им есть муку или тесто, — и в рудниках, где больные, изувеченные работали под кнутом, пока не падали от истощения. В случае болезни раба его отвозили на заброшенный «остров Эскулапа», где ему и предоставляли полную «свободу умирать»
1. Сармати. Сусідами Римської імперії було багато народів: кельти, германці, даки, сармати, парфяни тощо. Вони залишили власний слід в історії. У III ст. до н. е. — III ст. н. е. місце скіфів у степовій частині України зайняли племена сарматів. Вони, як і кіммерійці та скіфи, були іраномовним народом. Їхній побут мало відрізнявся від побуту попередників — вони так само кочували, займалися скотарством, їхні сім’ї жили в кибитках.
Сармати були племенем воїнів, яке здійснювало набіги на своїх сусідів: вони витіснили з українських степів скіфів, загнавши їх на Кримський півострів, а потім активно воювали з Римською імперією. Їхнє військове мистецтво дещо відрізнялося від скіфського. Скіфи були перш за все вправними лучниками, сармати ж уславилися своєю важкою кіннотою, яка віддавала перевагу рукопашному бою.
Кінний сарматський воїн був захищений панциром із металевих або рогових пластинок і конічним шоломом. Його зброєю були важкий спис та довгий залізний меч. Сарматські коні теж мали броню.
Померлих сармати ховали в курганах разом із найкращою зброєю та коштовними прикрасами.
Який кочовий народ жив у причорноморських степах до сарматів?
2. Кельти. На території Західної та Центральної Європи сусідами Римської імперії були племена кельтів. На землях сучасної України кельти заселяли Закарпаття.
Кельтів, які проживали на території сучасної Франції, римляни називали галлами. Саме з ними воював Юлій Цезар. Кельтів — жителів сучасної Великої Британії — називали бриттами.
Кельтські племена були дуже войовничими. Вони воювали між собою, а також нападали на сусідні народи й племена. Серед кельтів нерідко зустрічалися жінки-воїни. Найвідомішою серед них була Боудікка — королева кельтів Східної Англії. У 60 р. н. е. вона підняла повстання проти римського панування, проте зазнала поразки.