2. Точки зрения украинских историков на периодизацию эпохи Руи-
ны отличаются. Какая из них вам кажется наиболее удачной?
1) Период от смерти Б. Хмельницкого в 1657 г. до начала гетман-
ства И. Мазепы в 1687 г.
2) Период от подавления восстания Пушкаря и Барабаша в 1658 г.
до отречения гетмана П. Дорошенко в 1676 г.
3) Период от раскола Гетманщины на Правобережную и Левобе-
режную в 1663 г. до окончательного раздела территории Гет-
манщины между Речью Посполитой и Московский государ-
ством в 1686 г.
3. Составьте хронологическую цепочку ключевых событий Руины.
5. Сделайте вывод согласно цели занятия.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».
Во-первых, социальное неравенство дает стимул дальнейшего развития бедным слоям общества. По данным Госкомстата России, после развала Советского Союза (правительства стремящегося всех уравнять) одни люди (около 10% от всего населения России) стремительно обогатились, а оставшиеся 90% обнищали. Однако 1993 году количество людей среднего класса возросло на 14 % а в 1996 на 21%. Все это доказывает что бедные постепенно стали расширять свои финансы.
Во-вторых, социальное неравенство упорядочивает экономически человеческое общество. «И если на какой-то миг некоторые формы стратификации разрушаются, то они возникают вновь в старом или модифицированном виде и часто создаются руками самих уравнителей», – [1]утверждает П. Сорокин.Те которые принадлежат высшему слою общества могут производить ресурсы (товары) так как у них есть капитал, низкий (бедный) слой к сожалению работает лишь для того чтобы прокормить себя. Если отобрать капитал у высших и раздать к низшим, то бывший низший класс захочет также жить и больше употреблять качественные товары, как и высшие. Но товары то производить некому! Происходит дефицит продуктов и услуг из-за не покрытия их, появятся новые предприниматели, которые урегулируют эти проблемы, и картина снова станет прежней (общество вновь поделится на богатых и на бедных). Однако согласно марксизму, мы все-таки можем создать общество равных людей, где действовала бы «диктатура пролетариата». Согласно этой диктатуре, каждый будет получать зарплату в мере своего труда. Иными словами, сколько ты потрудился столько ты и заработал.
В-третьих, нельзя устранить социальное неравенство, а иначе мы пойдем против природы общества. В истории мы не можем найти случаи абсолютного уравнивания прав и материального состояния цивилизованного общества. Практически всегда существовали богатые и бедные. Причиной тому является власть. П. Бурдье представляет власть в виде престижа, имени и репутации. Даже в Советском Союзе можно было наблюдать, как люди подчинялись людям, стоявшим выше в иерархии. Из этого можно подчеркнуть, что власть также является частью социального неравенства. Однако существует одно равенство, в котором мы все вовлечены. Это равенство перед законом.