Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.
Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.
Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.
Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.
Га́лицько-Воли́нське князівство, також Королі́вство Русь[1] (лат. Regnum Russiæ[2] / Rusie[3]) — середньовічна монархічна держава у Східній Європі. Існувало у 1199—1349 роках. Керувалася князями і королями із династій Рюриковичів, П'ястів та Гедиміновичів. Утворене волинським князем Романом Мстиславичем внаслідок приєднання Галицького князівства у 1199. Після коронації Данила Романовича у 1253, стало Руським королівством, спадкоємцем київської династії, продовжувачем європейських, руських політичних і культурних традицій.
Одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицька, Перемишльська, Звенигородська, Теребовльська, Володимирська, Луцька, Белзька, Холмська та Берестейська землі, Пониззя (пізніше Поділля), а також територія між Східними Карпатами, Дністром і Дунаєм — Шипинська та Берладська землі, на яких згодом виникло Молдавське князівство.
Проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, з середини XIII століття — Золота Орда і Литва. Для протидії сусідам неодноразово укладались союзи із католицьким Римом і Тевтонським Орденом.
Занепало внаслідок династичної кризи, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році королівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця: Галичина була поглинута сусіднім Польським королівством, а Волинь поступово інкорпорована Гедиміновичами до Великого князівства Литовського після смерті останнього руського короля та волинського князя Любарта. Угорщина не визнала зайняття Галицької землі Польщею у 1387 р. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.
Объяснение:
подпишись
Вторая мировая война 1939-1945
Дата
Событие
Результат
1939 сентябрь
Нападение на Польшу.
Начало военной экспансии фашистского режима.
1940
Захват Голландии, Бельгии, Франции, Норвегии, Люксембурга.
Подготовлен плацдарм для успешных военных действий на Восточном фронте.
1941 июнь
Начало военных действий против Советского Союза.
Осуществление экспансии на Восток и обеспечение “жизненного пространства для немецкой нации.
1941 октябрь
Битва за Москву. Операция “Тайфун”.
Первое серьезное военное поражение гитлеровской армии.
1942 январь
подписание Вашингтонской декларации 26 государств о целях войны против фашизма.
Складывание антигитлеровской коалиции.
1942 июнь
начало военных действий англо-американских войск против Японии в Тихом океане.
Период активных действий против союзников гитлеровской Германии.
1942 октябрь
Британская армия наносит поражение Германии и Италии в битве при Эль-Аламейне (Египет).
Отвлечение военных сил Германии с Восточного фронта.
1943 июль
высадка союзных войск на Сицилии.
Обеспечило вывод Италии из войны.
1943 ноябрь-декабрь
Тегеранская конференция стран антигитлеровской коалиции.
Договоренности о финансовой и военной . Решение об открытии второго фронта.
1943 ноябрь
Сталинградская битва.
Коренной перелом в войне. Стратегическая инициатива переходит к СССР и странам антигитлеровской коалиции.
июнь 1944
Высадка союзных войск в Северной Франции.
Открытие второго фронта.
1944 август
Освобождение Парижа.
1944 август-сентябрь
Освобождение всей территории СССР.
Военные действия перемещаются на территорию Европы.
1944 сентябрь
Освобождение Болгарии, Румынии.
Выход этих стран из войны.
1945 январь-февраль
Висло- Одерская военная операция (освобождении Польши).
Военные действия перемещаются на территорию Германии.
1945 апрель- май
Штурм Берлина.
Немецкие армии лишены централизованного командования.
1945 май
Безоговорочная капитуляция фашистской Германии.
Окончание военных действий в Европе.
1945 август
Объявление войны СССР Японии.
Окончание второй мировой