2. Зіставте захоплення в 1938 р. Німеччиною Австрії з уторгненням у 2014 р.
Росії до України й окупацією українського Криму й окремих районів на сході України.Що спільного та відмінного в загарбницьких методах нацистської Німеччини й Росії​

Олександр Македонський ( 356 — 324 роки до н.е.) — македонський цар, великий полководець, засновник Македонської імперії, більш відомий на заході як Олександр Великий. Народився Олександр Македонський восени 356 року до н. е. в столиці Древньої Македонії — місті Пелла. З самого дитинства в біографії Македонського проходило навчання політиці, дипломатії, військовій майстерності. Він навчався у кращих умів того часу — Лисимаха, Аристотеля. Захоплювався філософією, літературою. Уже в 16 — річному віці приміряв на себе роль царя, а пізніше — полководця. Після вбивства царя Македонії в 336 році до н. е. Олександр був проголошений правителем. Першими діями Македонського на такому високому державному посту стали скасування податків, розправа з ворогами батька, підтвердження союзу з Грецією. Після придушення повстання в Греції Олександр Македонський почав обмірковувати війну з Персією. Потім, якщо розглядати коротку біографію Олександра Македонського, пішли військові дії в союзі з греками, франкійцями проти персів. У битві поблизу Трої багато поселень відкрили свої ворота великому полководцеві. Незабаром йому підкорилася майже вся Мала Азія, а потім Єгипет. Там Македонський заснував Олександрію. У 331 році до н. е. сталася наступна найважливіша битва з персами при Гавгамелах, в ході якої перси були розгромлені. Олександр підкорив Вавилон, Сузу, Персеполь. У 329 році до н. е., коли цар Дарій був убитий, Олександр став правителем Перської імперії. Ставши царем Азії, піддавався неодноразовим змовам. У 329-327 роках до н. е. воював в Середній Азії — Согдеане, Бактриї. Олександр в ті роки здобув перемогу над скіфами, одружився на бактрийскою княжною Роксан і вирушив у похід в Індію. Додому полководець повернувся лише влітку 325 року до н.е. Період воєн закінчився, цар зайнявся управлінням підкорених земель. Він провів кілька реформ, в основному військових. З лютого 323 року до н. е. Олександр зупинився в Вавилоні і почав планувати нові військові походи на арабські племена, а далі — на Карфаген. Він збирав війська, готував флот і будував канали. Але за кілька днів до походу Олександр захворів, а 10 червня 323 року до н. е. помер у Вавилоні від сильної лихоманки. Істориками досі не встановлена точна причина смерті великого полководця. Деякі вважають його смерть природною, інші висувають версії про малярії або рак, треті — про отруєння медичним препаратом. Після смерті Олександра його велика імперія розпалася, почалися війни за владу серед його полководців

Как ни странно это может показаться, но сохранившиеся письменные источники дают нам очень мало информации о
внешнем виде и облике Александра. Однако следует помнить, что сохранились лишь некоторые фрагменты работ историков-современников Александра Македонского и первая дошедшая до нас биография была написана примерно 400
лет после его смерти. Таким образом, основным источником наших знаний о внешнем виде Александра являются сохранившиеся иллюстрации в различных художественных произведениях. Но и они, за исключением некоторых, в
основном монеты, датируются уже после его смерти и большинство уже были изданы через столетия. Александр, по видимому, не был высоким, на что указывают некоторые эпизоды, как например: Когда Александр со своим другом Гефестионом, одетые в одинаковые одежды, вошли в палатку семьи Дария, который был захвачен после битвы при Иссе, Гефестион превосходил друга и ростом и красотой, да так, что мать персидского царя приняла его за Александра и подошла поклониться к нему.